Понеділок, 20 вересня 2021 |

поділитися у соціальних мережах:

 

Останній з отаманів УНР, який взяв бойовим псевдонімом прізвище автора першої в світі Конституції, народився в Гостомелі  

Цього року оригінал Конституції Орлика вперше побачить Україну

Інші цікаві події з історії 

 

З нагоди ювілею, біля погруддя Тараса Шевченка пройшли зворушливі урочистості. Під час покладання квітів працівники Гостомельської селищної ради зачитали статті Основного закону, а колективи народного співу ("Криниця" й "Джерело") привітали всіх низкою пісень та святкових віншувань.

Рядками історії та цікаві факти про предтечу Конституції.

Автором першого в світі конституційного пакту став гетьман Пилип Орлик, який взяв  булаву після смерті Івана Мазепи, в уряді якого займав посаду генерального писаря. Орлик походив із чеського шляхетського роду, народився в Віленському воєводстві, нині територія Білорусії. Закінчив Віленський єзуїтський колегіум та Києво-Могилянську академію. Після одруження на доньці полтавськогоо полковника Герцика, служив на Полтавщині, мав маєтності. Його блискучі здібності дозволили йому зробити стрімку кар`єру серед козацької старшини.

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710 року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля.

Основними пріоритетами зовнішньої політики Пилип Орлик уважав: необхідність шведської протекції з гарантією незалежності й територіальної цілісності України, встановлення міцного миру та військового союзу з Кримським ханством.

Законодавчу владу мав представляти парламент — Генеральна Рада, що складалася б з генеральної старшини, полковників, генеральних радників (делегатів від козацьких полків), полкової старшини, сотників та представників від Запорозької Січі. Передбачалося, що Генеральна Рада збиратиметься тричі на рік — у січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) та жовтні (на Покрову). Між сесіями парламенту його повноваження виконував гетьман разом з Радою генеральної старшини. Вони уособлювали найвищу виконавчу владу. Щодо місцевої адміністрації, то вона була представлена виборними цивільними полковниками та полковою старшиною, сотниками, сотенною старшиною.

 Автор козацької Конституції був першим гетьманом в еміграції. Знав вісім європейських мов, а також латину,  давньогрецьку, залишив декілька збірників віршів польською і «Щоденник подорожнього» польською та французькою, який він вів з 1720 по 1733 рік. Помер у 69-и річному віці (1742) у Яссах (Молдова), на самоті, не маючи змоги зустрітися з родиною через російсько-турецьку війну.

За 311 років оригінал Конституції Орлика на латинській мові вперше побачить Україну з нагоди 30-річчя Дня Незалежності. Конституція Орлика буде не єдиним шведським експонатом. Швеція також погодилася надати для тимчасового експонування в Україні Гетьманську булаву, яка, за легендою, після гетьмана Івана Мазепи й належала гетьману Пилипу Орлику  

Один із останніх отаманів, який до кінця життя боровся з більшовицькою владою, взяв собі бойовим псевдонімом прізвище гетьмана Орлика. Відтак Федора Артеменка, який народився в Гостомелі, на вулиці Кімерській, історія знає, як отамана Орлика. Про життєпис героя за посиланням: https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fissuu.com%2Fsobchuk%2Fdocs%2Fv3xata&psig=AOvVaw03--aois8DH1CdGI1OxI3J&ust=1624968076692000&source=images&cd=vfe&ved=0CAcQjRxqFwoTCJiT3f6juvECFQAAAAAdAAAAABAP  

Козацька Конституція була проголошена 5 квітня 1710 року в місті Бендерах у форматі договору між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною,  козаками Війська Запорозького “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”. В історіографії зустрічаються різні назви документа як от “Хартія”, “Угода”, “Конституція Пилипа Орлика”, “Бендерська конституція” тощо. Останню назву документ отримав через те, що був ухвалений на козацькій раді біля міста Бендери в Молдові.

В “Пактах й Конституції законів…” йшлося про обмеження прав гетьмана, окреслювалися його обов’язки та визначався майбутній лад держави. Підписали документ гетьман Орлик, а від запорожців – кошовий отаман Кость Гордієнко.  

Складається документ з преамбули й шістнадцяти розділів. Згідно з ними законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту. Найвищу виконавчу владу мали гетьман разом із Радою генеральної старшини, а всі юридичні справи належали до юрисдикції Генерального суду.

Історик  Володимир Замлинський характеризував “Конституцію Пилипа Орлика” так: “Французькі просвітителі ще навіть не наважувалися на розробку тих громадянських ідей, що були закладені в ній. Уперше в Європі було вироблено реальну модель вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення, модель, що базувалася на незнаних досі демократичних засадах суспільного життя. Слід зауважити, що навряд чи такий документ міг бути вироблений одним Орликом зі старшиною. Все свідчить про те, що в ньому були закладені виплекані за довге життя думки самого Мазепи”.

Іншу думку щодо цього має Наталія Яковенко: “Найімовірніше, саме Орликові належить ідея (а можливо, й авторство) угоди, ухваленої в день виборів між гетьманом, з одного боку, та старшиною і військом – з другого. Цю угоду… не рідко з наївним ентузіязмом трактують як «першу конституцію Української держави», вкладаючи новітній зміст. Насправді ж укладачі акту 1710 р. мислили його як традиційні для Речі Посполитої “договірні пункти”, на дотримання яких обраний володар присягав перед “вільним народом”. Ідеал договірного правління являв собою стрижень річпосполитської політичної культури, і саме на цей взірець орієнтувалися Орлик та його старшина. Інша річ, що прийняття Військом Запорозьким власних договірних пунктів стало справді великою подією, оскільки засвідчувало політичну зрілість козацької держави, яка вперше самоусвідомила себе і на формальному рівні зафіксувала розподіл прав та обов’язків між гетьманом і “козацьким народом” і став унікальним історичним документом, що творив на козацьких засадах основи демократичного устрою Гетьманщини”.       

Донедавна документ був відомий лише в скорочених копіях, які публікувалися  латиною та староукраїнською мовою. Поставало навіть питання про те, чи існує оригінал цього документу. 

2008-го року українські науковці виявили у фондах Російського державного архіву давніх актів у Москві оригінальний текст “Конституції”, складений староукраїнською мовою.  Також тут зберігається оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Пилипа Орлика гетьманом. Автентичність цих документів підтверджується підписами гетьмана Пилипа Орлика та шведського короля Карла ХІІ.

Скорочену електронну версію “Конституції Пилипа Орлика” опублікував Центральний державний історичний архів України.

 

Новини