Четвер, 24 червня 2021 |

поділитися у соціальних мережах:

 

 Уже 26 років поспіль біля ДОТу № 480 Київського Укріпрайону (КиУР), що знаходиться по вулиці Чумацький шлях в Мостищах проходять Дні пам’яті на честь захисників-оборонців Києва та всіх полеглих у війні за ініціативи селищного голови Гостомеля Юрія Прилипка, який відкрив мітинг-реквієм, згадавши героїчні подвиги в час війни, нагородивши відзнаками ветеранів та представників ветеранських організацій, осередку Червоного Хреста. На мітингу, за традицією, незважаючи на дощ, який здавалося, оплакував всіх тих, хто міг бути з нами, але їх забрала війна, приїхало багато гостей. Зокрема представники Бучанської РДА, депутати районної ради, також ГСР, військового комісаріату, бригади швидкого реагування НГУ, ветерани АТО, громадськість. На вшанувані також прозвучала мідь оркестру й військовий салют, аще пролунали пісні творчих сил гостомельської громади.

Чому саме на ДОТі, який став меморіальним комплексом, 26 років поспіль проходять вшанування до Днів примирення і Перемоги над гітлерівським нацизмом, ми поцікавилися в ініціатора цих заходів, Гостомельського селищного голови Юрія Прилипка:
 

«Мене спонукало до цього життя, адже я нащадок двох фронтовиків, які не повернулися з війни, а ще я народився і виріс в Мостищах,— де проходила лінія оборони Києва й де залишилися похмурі свідки цих подій — ДОТи. Тривалий час дане місце було занедбаним, але якось, проходячи біля ДОТу, подумав це ж наша пам'ять, і про мого діда також, який загинув під Бугом. Згодом я туди поїхав і набрав з цих місць землі, й при закладені меморіалу залишив цю грудочку пам'яті, з земель, які обороняв дідусь. Вшановуючи всіх, хто загинув у Другій світовій війні, а це 8 мільйонів наших співвітчизників із 80-и полеглих, завжди згадую про нього. На стіні ДОТу є меморіальна дошка, де викарбувано прізвище Прилипка Антона Іларіоновича, поруч на меморіальній дошці ім’я дідуся мого друга Костянтина Хуршудяна. 26 років тому ми з ним задумали створити на місці лінії оборони столиці меморіал на честь всіх захисників Києва та полеглих у Другій світовій війні, і нам це вдалося. Відтепер це окрема , меморіальна сторінка історії, котра  щороку нагадує нам про героїзм оборонців столиці, і про те що в нас зажди повинна бути спільна лінія оборони…»

Рядками історії

 

Тривалий час ця сторінка історії замовчувалася, адже Київський укріпрайон за задумом Сталіна мав бути нездоланним. Оскільки гітлерівці його таки пройшли цей бетоонрий рубіж , то цю сторінку історії замовчували, бо офіційна історіографія висвітлювала зазвичай переможні події. Але саме завдяки гарнізону КиУРу. мужності та героїзму бійців, плани гітлерівців про блискавичну облогу Москви були зірвані. Оборона Києва тривала 72 дні, з 6 липня по 19 вересня 1941 року. За цей час радянська армія зуміла мобілізуватися й захистити Москву від вторгнення фашистської армії. От я недавно підняв історичні дані щодо лінії оборони Києва. Так от, на 11 липня 1941 року гарнізон, що розміщувався в ДОТах і на інших ділянках оборони Києва, налічував близько 40 тисяч бійців, мав 29 танків, 283 гармати, 148 мінометів. Саме бійці КиУРу зіграли вирішальну роль в обороні Києва й заклали початок до перемоги над ворогом. Саме за оборону столиці в 1941 році Києву було присвоєно звання міста-героя.

Якщо праналізувати лінію оборони столиці ще глибше, то їй більше тисячі років. Перші укріплення зводили тут ще кімерійські племена до Різдва Христового. Пізніше київські князі збудували на їхній основі оборонну систему Змійових валів. Активне відновлення Київського укріпленого району, що на деякий час було призупинено Сталіним, розпочалося 24 червня 1941 року, коли командувач Південно-Західним фронтом М. Кирпонос дав директиву про формування частин КиУРу, відновлення устаткування й озброєння ДОТів і будівництво польових укріплень. Для проведення робіт було мобілізоване населення Києва. Причому 30 червня на будівництві було задіяно 50 000 чоловік, 2 липня — вже 160 000, а в останні дні будівництва — до 200 000 чоловік. Вони виконали величезний обсяг робіт із приведення в готовність довгострокових споруд і польових укріплень. Оскільки при будівництві не передбачалося ніяких протитанкових перешкод, для ліквідації цього недоліку було відрито 30 км протитанкових ровів і 15 км — ескарпів, встановлено металеві їжаки, не враховуючи звичайних протипіхотних перешкод, серед яких — 16 км дротових електрифікованих загороджень. У великій кількості застосовувалися мінні поля.
До 8 липня 1941 року зусиллями жителів столиці, солдатів і офіцерів, Київський укріплений район був приведений у бойову готовність. У зв'язку з загрозливою обстановкою, що склалася на підступах до Києва, 10 липня частини зайняли оборонні рубежі. Розпочалися бої за укріпрайон, що продовжувалися до 18 вересня. У ніч з 18 на 19 вересня радянські війська, за винятком частин прикриття і загонів народного ополчення, залишили Київ. Бої за місто й особливо серпневі бої, виявили слабкі сторони довгострокових фортифікаційних споруджень КиУРу і величезне значення польових укріплень.

 

 

Новини