Селищний голова

Прилипко Юрій Ілліч, громадянин України, народився 11 серпня 1960 року в селищі міського типу Гостомель у родині робітників (батько – водій автопідприємства, мати працювала кухарем).

У 1975 році закінчив вісім класів Гостомельської селищної середньої школи і вступив до Катюжанського сільського професійно-технічного училища № 21 на спеціальність: «Механізатор меліоративних робіт», яке закінчив у 1978 році.

З 1978 по 1980 рік проходив дійсну військову службу в м. Дрезден у складі Групи радянських військ у Німеччині.

1980 – 1988 рр. – працював водієм автобази № 513.

У 1985 році закінчив трьохрічний Університет Марксизму-Ленінізму, отримавши вищу освіту у системі політичного навчання.

З 1988 по 1991 рр. – працював водієм Ірпінського автопарку № 13250.

Від 1991 до 1993 рр. – працював заступником голови кооперативу «Нектар».

А з 23 лютого 1993 року займався підприємницькою діяльністю, створивши приватне мале підприємство «Міраж».

Представляв громаду Гостомеля в Ірпінській міській раді протягом трьох скликань.

25 жовтня 2015 року був обраний на посаду Гостомельського селищного голови.

Нагороджений українською православною церквою Київського патріархату Почесною відзнакою «Георгія Побідоносця» – золотим хрестом 1,2 і 3-го ступеня.

Юрій Ілліч Прилипко є почесним громадянином селища Гостомель. Нагороджений багатьма подяками, грамотами й дипломами від державних установ та суспільних організацій за меценатську діяльність у розвитку культури, спорту, медицини та освіти Ірпінського регіону, Бородянського та Вишгородського районів.

Не судимий. Одружений, батько трьох дітей.

 Світлій пам'яті 

Юрій Ілліч Прилипко — Почесний громадянин Гостомеля, посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.  Він нродився й виріс у Гостомелі, відбувся, як успішний підприємець, очільник громади, меценат численних доброчинних акцій.

Гостомель першим прийняв удар ворога з неба й опинився в оточені. Атака за атакою ворожого десанту, кадирівців і наступу механізованих колон не припинялися ні в день ні вночі. І хоч ворогу постійно давали відсіч наші війська, Гостомель все більше поринав у блокаду війни. Люди не мали навіть хліба й води. Очільник Гостомеля, Юрій Ілліч незважаючи на смертельну небезпеку, ще в перші дні війни пішов до своїх земляків, щоб допомогти з продуктами й ліками. І в перший день йому вдалося зарадити багатьом, адже кредом його життя й була допомога людям, й гостомельці добре знають про його доброчинність. Однак на другий день нелюди обстріляли тих, хто ніс людям хліб. Селищний голова Юрій Прилипко загинув, але в Бога немає мертвих, а Юрій Ілліч завжди буде жити в серцях земляків і всіх, хто його знав.

PS

Після загибелі Юрія Ілліча Прилипка, 21 березня, була утворена Гостомельська селищна військова адміністрація.