Вівторок, 23 жовтня 2018 |

поділитися у соціальних мережах:

 

Новини

 

     Державний заклад  України», розташований в заповідній зоні м. Києва, Пуща, з 1986 року надає безоплатну амбулаторно-консультативну допомогу дітям та дорослим з усіх областей України, стаціонарну - дітям від 1-го до 18 років, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та дітям воїнів АТО.

     Діти та дорослі можуть  звертатися за направленням лікувального закладу або самостійно, як індивідуально, так і групами.

     До стаціонару госпіталізуються діти для комплексного обстеження та лікування, оздоровлення, яке не позбавляє дитину права на санаторно-курортну путівку. Діти до 4-х річного віку госпіталізуються з мамою по догляду, віком понад 4 роки  з мамою - за клінічними показами.

     При госпіталізації дітей з вчителем створюються можливості для поєднання обстеження, лікування та оздоровлення з навчанням.

     Діти мають можливість працювати у бібліотеці, котра являється філіалом Національної дитячої  бібліотеки України, багато часу проводити на свіжому повітрі з вихователями,  у разі необхідності отримати консультативну допомогу щодо засвоєння шкільної програми.

Обсяг обстеження:

     1.Консультація спеціалістами консультативного поліклінічного відділення для дорослих: терапевт, кардіолог, невролог, дерматолог, хірург-онколог, гінеколог, отоларинголог, ендокринолог, гастроентеролог.

     2.Консультація спеціалістами  консультативного поліклінічного відділення для дітей: ендокринолог, гастроентеролог, невролог, дерматолог.

    3.Функціональна діагностика: спектрометрія, електрокардіографія, електроенцефало-графія, реоенцефалографія, фіброгастродуоденоскопія, рH- метрія, ультразвукове дослідження серця з доплерографією магістральних судин, щитовидної залози, молочної залози, органів черевної порожнини, малого тазу, плода у вагітних, зовнішніх статевих органів у хлопчиків.

     4.Лабораторна діагностика: аналіз крові загальний, біохімічний, імунологічний, визначення гормонів щитовидної залози, хелікобактер пілорі, дослідження сечі, обстеження на гельмінти, простіші, копрологічне дослідження.

 

Профіль стаціонару:

  1. Хвороби органів травлення.
  2. Хвороби нервової системи, у тому числі лікування неорганічного енурезу
  3. Хвороби системи кровообігу.
  4. Хвороби органів дихання.
  5. Хвороби ендокринної системи.

 

Методи лікування у стаціонарі:

  • медикаментозний;
  • фізіотерапевтичний:

             - голкорефлексотерапія                                - електросон

             - лікувальна фізкультура                              - механотерапія

             - ручний масаж                                              - фітотерапія

             - інгаляції                                                       - магнітотерапія

             - електролікування (електрофорез, ампліпульстерапія, дарсонвалізація,

               діадинамічні токи)

             - світлолікування (загальне УФО, тубус-кварц, солюкс)

             - НВЧ-терапія (УВЧ, ЛУЧ4)

             - ультразвук, іонофорез                                - бджолиний біомодуль

  • санація зубів

Харчування: 5-ти разове, дієтичне.

 Протипоказання для госпіталізації до стаціонару:

  1. Гострі інфекційні захворювання .
  2. Онкологічні захворювання.
  3. Психічні розлади.
  4. Захворювання нервової системи: епілепсія, судомний синдром, ДЦП.
  5. Вроджені вади розвитку, що потребують лікування в спеціалізованих закладах.
  6. Хронічні захворювання в стадії декомпенсації.
  7. Бронхіальна астма в приступний період.

При зверненні в консультативне поліклінічне відділення необхідно мати:

  • посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та ксерокопію;
  • свідоцтво про народження (діти), паспорт (дорослі);
  • витяг з медичної карти амбулаторного хворого;
  • дітям воїнів АТО – підтверджуючий документ.

   

При госпіталізації, крім вище зазначеного:

  • довідку про епідемічне оточення з місця проживання та дитячого закладу (школи, дошкільного виховного закладу) за останні 21 день з даними про перенесені інфекційні захворювання (вказати рік);
  • повні дані про профілактичні щеплення, перевірку на педикульоз, коросту;
  • згоду батьків на медичне втручання, що відповідає статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
  • дитина до 3-х років та мама по догляду за дитиною до 3-х років, крім того, довідку про обстеження на кишкову групу інфекцій.

 

В закладі працює Центральна дитяча спеціалізована лікарсько-консультативна комісія щодо встановлення причинного зв’язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників, що виникли внаслідок аварії на ЧАЄС.

 

Контактні телефони: (044) 205-06-07, 205-06-08, 205-06-20, 205-06-15.

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Наш сайт: usdrzn.group.ws

Схема проїзду: від площі Шевченка - трамвай № 12, 17 до зупинки "Спец. диспансер"; від метро «Академмістечко» - автобус № 30 до зупинки «вул. Міська», а далі - трамвай № 12,17  до зупинки «Спец. диспансер».

 

Головний лікар

 

В.Б.Боженко

Урочистий захід відкрив селищний голова Юрій Прилипко, висловивши привітання з нагоди Дня свята. Його доповнив командир полку Національної гвардії, що дислокується в Гостомелі, Іван Миропольський. Далі урочистості продовжили творчі сили Культурно-оздоровчого компелексу, зокрема народний хор "Криниця" та наймолодша співачка подарували присутнім букет пісень, ведуча познаймила всіх присутніх з історією національного стягу. Закінчився флешмоб "акордом" повітряних кульок, випущених в небо. В урочистостях взяли участь також вихованці дитячого клубу  «Сонях» й внесли яскраві барви в урочистість.  

До витоків стягу

Історія українського прапора розпочалася кілька століть тому, але офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України лише 28 січня 1992 року.

В добу Київської Русі прапори були здебільшого червоного кольору – найбільш зручного для передачі сигналу під час бою. Ці стяги були трикутно-клинової форми, на яких зображувалися князівські знаки. Відомостей про них мало, проте точно відомо, що князь Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Чи могло це слугувати концепцією майбутнього національного прапора? На це питання намагались знайти відповідь безліч істориків. Можливо, саме так воно і є, адже поєднання синього та жовтого кольорів в історії України ми зустрічаємо доволі часто.

Відомо, що в 13-му столітті золотий лев на синьому тлі прикрасив герб сина Данила Галицького – Лева (на його честь отримав свою назву Львів). Потім синьо-жовті кольори майнули в Грюнвальдській битві 1410 року, де поруч з литовцями і смоленцями у складі польської армії билися галичани. А вже в 15-16 століттях їх почали використовувати в гербах українських міст, особливо тих, хто отримав Магдебурзьке право.

У козацьку добу прапори мали прямокутну або так звану скошену форму. Традиційними мотивами козацьких знамен були блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів, небесних світил, зброї, постатей святих тощо. Лицева сторона полкових і сотенних корогв була національною емблемою з зображенням козака у золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному полотнищі, а зворотна – полковою чи сотенною емблемою відповідного кольору з встановленим зображенням.

У березня 1848 року в Австрійській імперії вибухнула революція, так звана «Весна народів». Ці події стали поштовхом для українського національно-визвольного руху. У квітні того ж року в місті Львів було створено Головну Руську Раду, яка відновила використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття з зображенням золотого лева на синьому фоні. Національними прапорами вважалися синьо-жовті та жовто-сині біколори (вживалися обидва варіанти).

Протягом 1918-1920 р. в УНР (Українська Народна Республіка) національний прапор було двічі перевернуто. Спочатку це зробив Михайло Грушевський – голова Центральної Ради та перший президент України. Будучи істориком, він уважно вивчив весь матеріал стосовно прапорів, які існували на території України і прийшов до висновку, що в традиціях наших предків прапор повинен бути з блакитним фоном і золотим малюнком на ньому. Саме таким, до речі і був перший варіант державного прапора, запропонований Грушевським – блакитне полотнище з жовто-золотими зірками на ньому. Кількість зірок мала відповідати числу українських земель, що об'єдналися в одну державу. Чому Грушевський згодом відмовився від своєї ідеї – незрозуміло. Але коли мова зайшла про біколор, він наполіг саме на тому, щоб жовтий колір, відповідно до канонів геральдики, розташовувався зверху.

За гетьмана Скоропадського український прапор виглядав наступним чином: блакитна смуга вгорі, а жовта – внизу. Навіщо він це зробив – невідомо. Однією із версій є те, що Скоропадський був членом масонської ложі «Молода Україна», а згідно символіки «вільних каменярів» над світом панує «знак води», ну а вода, зрозуміло, якого кольору.

В радянській Україні синьо-жовті кольори прапора були замінені яскраво червоним кольором. Звичайно, більшості українців це не подобалося, адже окрім заборони національної символіки, репресіям, з боку центральної кремлівської влади, піддавалося все українське.

Довший час перебуваючи у підпілля, український прапор знову замайорів 14 березня 1990 року в містечку Стрий, а через дев'ять днів – над Тернопільською міською Радою, потім у Львові, Івано-Франківську та Житомирі, а через деякий час синьо-жовта хвиля патріотизму докотилася до столиці, де в липні 1990 року над Київрадою також було піднято наш легендарний прапор.

23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Якраз до цієї події і прив`язаний Указ Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України» № 987/2004. На сьогоднішній день, цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом в музеї ВРУ.

 

Варто звернути увагу і на те, що й досі часто можна зустріти вживання "жовто-синій", хоча офіційний державний прапор України – синьо-жовтий.

Історики наводять ще велику кількість версій щодо значення нашого прапору. І у будь-якому разі перекладати відповідальність за ситуацію в країні на магічні символи прапору – нерозумно.

Наразі існує багато тлумачень кольору нашого прапору. Поширеним є трактування синього як символу мирного неба, а жовтого – символу пшениці, а тому мирної праці та достатку. Інше тлумачення пояснює жовте як символ Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння. Нині, як і раніше, всі важливі події в житті України, відбуваються під синьо-жовтим стягом.

 


Ці свята мають велике загальнодержавне значення, як свята суспільної злагоди і миру, єднання людей в ім'я процвітання рідної країни.

Наш прапор – це символ свободи і незалежності, слави і відродження України. Під національними знаменами український народ утвердив віковічну ідею про державність і самостійність. Його ми маємо берегти і шанувати, як найвищу національну святиню.
Державна незалежність відкрила унікальні можливості для економічного зростання, духовного розвитку та культурної розбудови нашої країни. За роки незалежності виросло покоління, для якого слова "свобода", "право вибору", "демократичні цінності" – не просто правові терміни, а спосіб життя. Наша держава зростає, відкриває для себе нові можливості та перспективи.
Сьогодні Гостомель стає осередком нового розвитку селища, втілюючи прагнення громади жити й працювати в новому форматі ОТГ, що дасть новий імпульс для розбудови соціально-побутової інфраструктури. Тож давайте разом примножувати авторитет нашого рідного Гостомеля й могутність нашої країни, працювати на консолідацію суспільства з метою розвитку і процвітання нашого краю та всієї України.
Нехай не вичерпується джерело вашої віри, надії і любові до рідної землі, енергії і впевненості у власних силах. Зичу вам, шановні земляки, міцного здоров'я, успішної реалізації далекосяжних планів, благополуччя, миру та добробуту.
З повагою, і завжди з Вами, Гостомельський селищний голова Юрій Прилипко

 

Закладам громадського харчування селища Гостомель

 З метою упередження можливого харчового отруєння громадян, які користуються Вашими послугами, рекомендуємо суб'єктам господарювання для недопущення випадків захворювання кишковими інфекціями дотримуватися санітарно-гігієнічного режиму в закладах громадського харчування та укласти угоду з Ірпінським міжрайонним відділом лабораторних досліджень для проведення відповідних проб.

День незалежності України — державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді. 

Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської Русі в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало.

Після Жовтневої революції 1917 року на Україну позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і оголосив Українську Народну Республіку — УНР. В Універсалі було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари. 

Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину. 

З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій — Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідкувала громадянська війна і низка інтервенцій, які завершилися в березні 1919 року в Києві. На Всеукраїнському з'їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)». 

28 грудня 1920 між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний договір про військове і господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розпаду СРСР.

Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України». 
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: 

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».

 

Про результати відбору претендентів щодо у часті в конкурсі на відбір експертів та щодо проведення незалежної оцінки комунального майна

Гостомельська селищна рада інформує, що за результатами засідання конкурсної комісії, яке відбулося 21 серпня 2018 року, із питань про надання в оренду комунального майна та щодо відбору претендентів на участь в конкурсі з відбору експертів, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки комунального майна, визнано:

 експертом  на проведення незалежної оцінки комунального майна загальною площею 107,0 кв.м. по вул. Проскурівська, 14  та  по вул. Мирна, 12 загальною площею 47,2 кв.м. в сел. Гостомель фізичну особу – підприємця Сніжко Людмилу Володимирівну.

 

 

 

 

 Розглянувши питання пасажирських перевезень в селищі Гостомель, заслухавши доповідь керівництва  ТОВ « Ірпінське АТП-13250», депутати прийшли до висновку про необхідність вивчення  громадської  думки  з даного питання. Прохання до мешканців селища Гостомель, що користуються громадським транспортом, надати до Гостомельської селищної ради свої пропозиції стосовно покращення якості роботи автопідприємства, більш зручного розкладу руху автобусів та інші побажання. 

 

Повідомляємо про юридичні аспекти звернення, котре направив на ім’я виконуючого обов’язки міського голови Ірпеня Анастасії Попсуй селищний голова Юрій Прилипко:

            «Рішенням Гостомельської селищної ради № 954-51-VI  від 30 грудня 2014 року було передано в оперативне управління та на баланс управління  освіти і науки Ірпінської міської ради будівлі, споруди, основні фонди та інше майно Ірпінських навчальних закладів, Гостомельських дошкільних навчальних закладів, культурно-оздоровчого комплексу, будинку культури та бібліотеки строком на один рік.

            Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 07.12.2017 року внесені зміни до пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень, яким передбачено що у 2018 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися видатки, визначені:

            підпунктом "а" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу, а також підпунктом "б" пункту 2 в частині утримання навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", за умови, що загальноосвітній навчальний заклад - I ступеня;

            пунктом 5 частини першої статті 89 цього Кодексу в частині утримання сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек.       

            За зверненням сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради районна (міська) рада приймає рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді та у районному (міському) бюджеті затверджує обсяги міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування (з бюджету міста обласного значення бюджетам адміністративно підпорядкованих йому сіл, селищ і міст). При цьому обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначаються за формулою, яка затверджується відповідною районною (міською) радою у додатку до рішення про місцевий бюджет, та не можуть бути меншими обсягів таких міжбюджетних трансфертів або видатків районного (міського) бюджету (якщо видатки для зазначених установ здійснювалися з районних (міських) бюджетів) на утримання зазначених установ, передбачених на 2018 рік.

В травні місяці цього року, Гостомельська селищна рада зверталась до Вас з проханням повернути до комунальної власності територіальної громади селища Гостомель ДНЗ № 17 «Веселка» по вул. Рекунова, 3-а, ДНЗ «Первоцвіт» по вул. Проскурівська, 15, будинок культури по вул. Радгоспна, 37, культурно-оздоровчий комплекс по вул. Свято-Покровська, 81-б, бібліотеку та передбачити кошти на їх утримання. Однак, була надана відповідь щодо недоцільності передачі вищевказаного майна.

            Керуючись вищевикладеним, вкотре просимо повернути до комунальної власності територіальної громади селища Гостомель ДНЗ № 17 «Веселка» по вул. Рекунова, 3-а, ДНЗ «Первоцвіт» по вул. Проскурівська, 15, будинок культури по вул. Радгоспна, 37, культурно-оздоровчий комплекс по вул. Свято-Покровська, 81-б, бібліотеку вул. Свято-Покровська, 117. При формуванні міського бюджету на 2019 рік передбачити кошти на їх утримання та прийняти рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків Гостомельській селищній раді».

 

 

 

Підтримаймо разом віковічне прагнення нашого народу до незалежності та свободи. Флешмоб з нагоди свята відбудеться о 12-й годині біля культурно-оздоровчого комплексу 

День Державного Прапора України — це свято з’явилося завдяки підписанню в 2004 році відповідного президентського указу. У той час главою держави в Україну був Леонід Кучма. До 2004 року день українського прапора відзначали тільки в Києві у вигляді муніципального свята.

Символ державності України — прапор — докладно описаний в Конституції країни. Після проголошення незалежності держави прапором України називають полотно з двох рівновеликих частин синього і жовтого кольору. При цьому співвідношення ширини полотна до його довжини — 2:3. Такі стандарти закріплені конституційно.

В новітній історії вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність країни.

Історія синьо-жовтого прапора дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.

Синій колір на прапорі означає мирне небо, а жовтий — пшеничні ниви.

 

 

 

Відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань оприлюднюється проект:

 

  • рішення «Про затвердження положення про організацію та проведення ярмаркових заходів, виїзної та виносної торгівлі та надання послуг у сфері розваг на території селища Гостомель»;
  • рішення «Про затвердження Положення про порядок продажу земельних ділянок або прав на них комунальної власності територіальної громади селища Гостомель на конкурентних засадах».

 

Відповідно до порядку оприлюднення регуляторних актів згідно статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, протягом 5 робочих днів буде оприлюднений на офіційному сайті  

 

Гостомельської селищної ради (gostomel-rada.gov.ua)

 

Строк приймання пропозицій та зауважень до проекту регуляторного акта один місяць з дня оприлюднення проекту регуляторного та аналізу регуляторного впливу.

 

Пропозиції та зауваження до проекту регуляторного акта та аналізу регуляторного впливу просимо надавати у письмовій формі, за адресою: селище Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125, та електронною поштою: sel-Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

Новини