Уже багато років поспіль прихожани церкви святої Покрови нашого селища зустрічають учасників хресної ходи, вірників та сестер милосердя столичної церкви на честь першого святителя Київської Русі Михаїла до монастирів в урочищі Кип’яче, що знаходяться неподалік Коростеня в Житомирській області. Варто зауважити,  селищний голова Юрій Прилипко, котрий зустрів прочан в Свято-Покровській церкві, ще задовго до  обрання на посаду був меценатом паломницьких поїздок до згадуваних обителей, в котрих побувало багато жителів нашого селища.

Щодо самої ходи, вона починається з Києва і триває протягом п’яти днів, дорогою її учасники проходять багато населених пунктів, бувають на богослужіннях в храмах. Вчора вони відбулися в Гостомелі, їх здійснили настоятель Свято-Покровської церкви отець Петро та протоієрей Володимир, який протягом багатьох років є очільником хресної ходи в згадувані монастирі.

І хоч багато гостомельчан знайомі з історією монастирів в урочищі Кип’яче, але варто нагади про неї ще раз. Назва урочища повязана з наступним переказом про св`яте джерело, де в 1911 році було явлення образу Казанської ікони Богоматері. Від чого вода в джерелі так сильно завирувала, мов закипіла, через що урочище назвали Кип’ячим.

Ікону Богородиці взяли до рук місцеві жінки й дістали опіки від вогняного знамення. І тільки місцевий священик зміг до нього торкнутися й відправити молебень. Згодом біля джерела збудували капличку. Зараз там — храм ікони Казанської Богоматері, а ще відновлено чоловічий монастир. А от церкву на честь Іоана Хрестителя, що діяла при монастирі, заснованому на початку 20 століття, було зруйновано безбожниками: святиню пограбували та жорстоко вбили ігумена Костянтина, монаха Іраклія (Скуратовського), послушника Петра Щуку й поранили сторожа Євгена Волкова

Наразі обитель відновлено, а неподалік закладено жіночий монастир на честь ікони Афонської Богоматері, духовним пастирем і ктитором котрої є настоятель Київської церкви на честь святителя Михаїла, звідки й починається хресна хода, протоієрей Роман, який не раз відвідував святу Афонську гору й привозив наріжні камені для закладки фундаменту храму.

Сьогодні в монастирі — багато святинь з Афонської гори: частинка ризи та поясу Богородиці, мощі 24-х афонських старців, Миколи Чудотворця, Агапіта- цілителя, великомучениці Варвари і Пантелеймона, апостола Андрія Первозванного та інших до яких мали можливість приторкнутися багато гостомельчан під час паломницьких поїздок за сприяння селищного голови Юрія Прилипка.

Архівні фото: під час богослужіння з прочанами хресної ходи. У монастирі урочища Кипяче група гостомельських паломників

" Гостомель проти наркотиків", з таким лозунгом відбувся  вечір в Культурно-оздоровчому комплексі, де велика кількість людей розповідала про своє життя в минулому, і як на сьогоднішній день воно змінилося! Чудова ідея про захід набрала позитивного оберту , де гість програми " Гвоздь Band" почав співати свої авторські пісні! Гостомельський селищний голова Юрій Прилипко  зазначив, що дані акції будуть відбуватися щонеділі та  будуть спрямовані на здоровий спосіб життя в нашому селищі! 

1 жовтня відбувся захід в Культурно-оздоровчому комплексі селища Гостомель, присвячений Дню людей похилого віку. Окрім теплих слів та привітань від селищної влади, незабутнього концерту, була надана суттєва матеріальна підтримка, а саме надано реабілітаційне обладнання для людей, які потребують особливої уваги!

Нещодавно Очаків відсвяткував 525-у річницю від дня свого заснування, а Гостомель 14 жовтня відзначатиме 523-ю. Вітали громаду цього міста представники депутатського корпусу на чолі з секретарем ради Оленою Кислицею, депутатами Русланом Коваленком, Тарасом Мовчуном, головним спеціалістом відділу архітектури й містобудування Людмилою Борисовою. Очаків для Гостомеля, особливо для юного покоління є незабутнім, поскільки багато років поспіль сюди пролягали маршрути оздоровлення за підтримки селищного голови Юрія Прилипка, ще задовго, як він очолив цю посаду.

Тут не тільки цілюще морське повітря, замішане на степовому різнотравї, а й надзвичайно цікава історія, котра починається з самої назви.

Назва міста походить від турецької назви міста Ачі-Кале тур. Özi (Фортеця Очі) (джерела перекладають її як «фортеця біля моря» або «фортеця на проході»). У руській (українській) транскрипції воно з часом одержало звучання приблизно як «Очаков» (Ачаков) чи «Очаків», звідси і походить сучасна назва міста^[3]. чаків розташований на узбережжі Чорного моря, біля гирла Дніпра, недалеко від місця розташування стародавньої мілетської колонії Ольвія (VII століття до н. е.) і грецької колонії Алектор (I-III століття н. е.).

За Київської Русі і у часи Литовсько-Руського князівства місто називалося Дашів. Великий князь Литовський Вітовт (1392–1430) сприяв побудові у 1415 р. Дашівського замку (фортеці) поблизу гирла Дніпра для захисту від татарських набігів,^[4] вперше згадуваної в договорі між правителями Литви (князем Свидригайлом) і Польщі (королем Ягайлом) у 1431 р.^[5]

У 1480-ті роки Дашів захопили кримські татари.

Вважається, що сучасне місто Очаків було засноване в 1492 році кримським ханомМенглі-Гіреєм, на місці литовської фортеці Дашів: у листі своєму васалу — великому князю московському Івану III — Менглі-Гірей повідомляв про намір побудувати місто на Дніпрі і просив для цього грошей^{[джерело?]}. Звістка ця датується початком літа 1492 року. Іван ІІІ дав гроші.^[6] Це місто на Дніпрі — Очаків. Спочатку (з кінця XV ст.) фортеця називалася Кара-Кермен (з крим.  — Чорна фортеця), або по імені річки, Узу-Кале. Пізніше, на початку XVI століття, татари підпали під владу Туреччини, і вона отримала назву на турецький лад Ачі-Кале (Ачє-Кале; фортеця біля виходу у відкрите море). З часом ця назва в російській мові трансформувалася (прононсом) в Очаків.

У 1493 році черкаські козаки під проводом князя Богдана Глинського — старости м. Черкаси — захопили щойно збудовану кримськими татарами фортецю. У 1502 році приступом нею оволоділи турки. В 1523 р. Очаків був спалений козаками Остафія Дашкевича, який його неодноразово атакував разом з Предславом Лянцкоронським.

В 1526 році фортеця перешла у володіння османів (Сілістрія). До кінця XVII століттяоколиці Очакова неодноразово атакували козаки, війська подільських старост. У бою під містом 1529 р. у полон потрапив Юрій Язловецький. 20 вересня 1545 р. війська під командуванням брацлавського і володимирського старости — князя Федора Санґушка, теребовлянського старости Бернарда Претвича, черкаського — князя Андрія Пронського — штурмували Очаків.^[7] 1568 року війська під командуванням серадзського воєводи Альбрехта Ласького здобули Очаків, але повернулися з труднощами, переслідувані татарами^[8].

У 1626 році, за правління султана Мурада IV фортеця була значно розширена — зведена кам'яна стіна, яка з'єднала між собою стару цитадель з двома фортами Пияле-паші і Хасан-паші. На той час у фортеці турки тримали десятитисячне військо. Але у 1669 році запорізькі козаки кошового отамана Івана Сірка зруйнували фортецю і звільнили 7 тисяч полонених. З історією Очакова пов'язане ім'я козацького ватажка Семена Палія — керівника вдалого набігу на Очаків запорожців в 1690 році.

Російська імперія розглядала Очаків як стратегічний форпост на північному узбережжі Чорного моря. Російські війська фельдмаршалаБ. Х. Мініха в 1737 році обложили і захопили місто, але рік потому змушені були покинути — за умовами Белградського договору 1739 року Очаків залишився за Османською імперією. Після російсько-турецької війни 1735—1739 року Очаків став головною базою турецького флоту на північних берегах Чорного моря.

Штурм Очакова 6 грудня 1788 року. Картина Януарія Суходольського

Докладніше: Облога Очакова (літо 1737) та Облога Очакова (осінь 1737)

Остаточно Очаків був захоплений 6 грудня 1788 року, коли Чорноморське козацтво під орудою кошового отамана Сидора Білого за допомогою війська під командуванням князя Потьомкіна штурмом захопили фортецею. Цьому передувала перемога Олександра Суворова, під його орудою діяли козаки отамана Антона Головатого звитяга яких прискорила перемогу Російської імперії у війні, коли козаки з меншими силами знищили турецький десант, який 1 серпня 1787 висадився на Кінбурнській косі. У битвах при форті Кінбурн, в Дніпро-бузькому лимані, при облозі і штурмі Очакова своєю безстрашністю і героїзмом відзначилися загони козаків Чорноморського війська, очолювані кошовим отаманом Сидором Білим, а після його загибелі — Захаром Чепігою. Загальна кількість Чорноморського козацтва під час здобуття фортеці Очаків та оборони Кінбурнської фортеці сягала 20 000 осіб.

Докладніше: Кінбурнська баталія (1787) та Облога Очакова (1788)

У 1792 році на місці зруйнованої турецької фортеці було закладено місто Очаків, яке стало портовим містом, губернським центром Новоросії, району що включав землі на північ від морського узбережжя між річками Південний Буг і Дністер. В 1794 році був навіть розроблений проект будівництва в Очакові найпотужнішого морського порту Російської Імперії на Чорному морі, але з стрімким зростанням «новонародженої» в 1794 році сусідньої Одеси значення Очакова як торгового порту поступово було втрачене. 1859 року у заштатному місті Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 4823 особи (2427 осіб чоловічої статі та 2396 — жіночої), налічувалось 676 дворових господарств, існувала православна церква, єврейська синагога и молитовна школа, приходське училище, лікарня, поштова станція, купецька гавань, 32 млини^[9].

Під час Першої світової війни на укріплення Очакова і Кінбурна покладалося прикриття Дніпро-Бузького лиману з моря.

В радянські часи з 1928 по 1937 рік, під керівництвом генерал-лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева в Очакові було побудовано низку військових об'єктів: військовий порт, аеродром «Очаків», гідроаеродром «Каборга», у військову інфраструктуру було включено фортифікаційну гідротехнічну споруду на острові Первомайський.

У 80-х роках ХХ століття розпочалося будівництво Дніпро-Бузького гідровузла: насипана Східна гідротехнічна споруда (27 га)(що викликало численні протести громадян), побудований порт, виконано упорядкування узбережжя, побудована Східна промислова зона.

На урочистостях побувала делегація від представників влади, яку очолив селищний голова Юрій Прилипко, під час святкування відбулося багато діалогів про співпрацю і перспективи розвитку Приірпіння, також було покладено квіти до новоствореного пам’ятника Великому Кобзарю. Детально про урочистості в даному посиланні  http://theirpin.city/read/articles/article/15010

ПРОЕКТ

ГОСТОМЕЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08290, селище Гостомель, вулиця Свято - Покровська, 125   тел-факс 315-56

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

засідання виконавчого комітету

Гостомельської селищної ради

«04» жовтня 2017 року, 13:30

Керуючий справами                                                                                       С.В. Чечко

Гостомель був представлений в Ірпені на заходах з нагоди відзначення 85 років з дня утворення Київської області.
Погожого осіннього дня, а саме 24 вересня, з самого ранку на центральній площі міста та прилеглій вулиці Шевченка, усі міста та райони Київщини розгорнули намети в яких були представлені здобутки того або іншого краю нашої області.
Від Гостомеля були представники заводу «Ліптон», ДП «Аеропорт «Антонов» та сільгоспвиробники на базі колишнього СТОВ «Бучанський». Усі бажаючі могли побачити асортимент аграрної продукції, виробництва чаю та оглянути макети літаків.

Селищний голова Юрій Прилипко разом з головою Київської ОДА Олександром Горганом, міським головою Ірпеня Володимиром Карплюком, народними депутатами України взяли участь у відкритті новозбудованого дитячого садка «Колібрі». До речі, в Гостомелі теж будується, і найближчим часом відкриє двері для малечі новий дитсадок.
Далі учасники святкових заходів взяли участь у презентаціях сучасного спортивного комплексу у ірпінській середній школі №3.

Ближче до вечора в центрі міста за участі керівника області О. М. Горгана, відбулося нагородження заслужених в різних сферах людей та колективів області.

Завершилося дійство святковим концертом за участі Тіни Кароль та феєрверком. Присутні зазначили по-справжньому європейський рівень організації та проведення свята.

Трапяються непоодинокі випадки шахрайства з боку невідомих осіб, які представляються працівниками та керівником податкової інспекції та вимагають від підприємців винагороду за не проведення позапланових документальних перевірок, або не нарахування фінансових санкцій,тощо.

 У разі виникнення такої ситуації, повідомляємо про необхідність повідомити про таку інформацію за телефоном Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області «гарячої лінії» (044)246 23 55.

Ірпінське відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області

Графік  проведення звітів  депутатів селищної ради                    Додаток до рішення Гостомельської селищної ради № 477-27-\/ІІ

                                                                                                                           «Про проведення звітів депутатів селищної ради»

Гостомельський селищний голова                                                    

Ю.І. Прилипко

ПОВІДОМЛЕННЯ

Про результати відбору претендентів щодо у часті в конкурсі на відбір експертів та щодо проведення незалежної оцінки комунального майна

Гостомельська селищна рада інформує, що за результатами засідання конкурсної комісії, яке відбулося 20 вересня 2017 року, із питань про надання в оренду комунального майна та щодо відбору претендентів на участь в конкурсі з відбору експертів, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки комунального майна, визнано:

 експертом  на проведення незалежної оцінки комунального майна загальною площею 22,2 кв.м. по вул. Проскурівська, 14 в сел. Гостомель фізичну особу – підприємця Сніжко Людмилу Володимирівну.