П'ятниця, 10 липня 2020 |

поділитися у соціальних мережах:

 

Новини

Доки на полях визріває урожай, шкідники не дрімають. Нам усім добре відомs ворогb нашої городини, колорадські жуки, але є значно небезпечніші, картопляна міль. Уражені цим паразитом овочі, і не тільки картопля, а інші пасльонові, зокрема томати й баклажани, можуть зазнати ураження й повної харчової непридатності і  в час зберігання у наших коморах чи льохах. Тому цей матеріал буде корисний для всіх городників. Він про те, як відрізнити й перемогти непримітного, але дуже небезпечного шкідника.

   Вирощування картоплі – справа з нелегких. Бульбі загрожують понад 60 видів шкідників і переносників вірусів, та близько 80 видів хвороб. Від їх дії страждають надземні частини рослин та їх коріння, різко знижується врожайність, при великій численності шкідників може бути знищений весь урожай. Щоб отримувати стабільно високі врожаї та якісні плоди, господарствам варто проводити комплекс заходів, спрямованих на профілактику та боротьбу зі шкідниками картопляного бадилля та бульб.

На сьогодні, існує велика загроза проникнення та поширення карантинних організмів з насіннєвим та садивним матеріалами, які здатні завдати значної шкоди та збитків. Тому що поява таких організмів на новій території, де немає їх природних ворогів, призводить до  зниження культури земробства.

Варто звернути увагу на посадковий матеріал картоплі, який може бути носієм таких карантинних організмів, як картопляна міль, золотиста картопляна нематода, рак картоплі.

Картопляна міль (Phthorimaea operculella)

Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

 

Картопляна міль

Картопляна міль – карантинний шкідник, обмежено поширений переважно в областях південного степу України. Пошкоджує картоплю, особливо бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.

Картопляна міль розмножується у полі та сховищах. Характерна зовнішня ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями — скупчення екскрементів на поверхні. Гусениці розвиваються в середині бульб, пронизуючи їх ходами, такі бульби нагадують губку. В окремих бульбах може розвиватись більше 10 гусениць. Бульби картоплі, що сильно пошкоджені картопляною міллю стають непридатними для посадки та переробки.

 

Пошкоджені бульби картоплі гусеницями картопляної молі

Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. У картоплесховищах за температури 15 °С і вище розвиток шкідника продовжується на бульбах картоплі й у зимовий період. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками шкідник знову потрапляє у поле.

Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1 – 2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 – 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць.

Залежно від температурних умов через 3 – 15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, пророблюючи в них звивисті ходи, заповнені екскрементами. У середньому після 11 – 14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами у сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7 – 12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку нового покоління.

На півдні України картопляна міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні — жовтні.

 

Карантинні заходи.

Заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з районів, розповсюдження шкідника. Проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур'янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкодочинності, що охопили практично всю Степову частину України і Закарпаття, за допомогою феромонних пасток із другої половини липня до жовтня проводять обстеження пасльонових культур і передусім посадки картоплі.

 В районах, вільних від картопляної молі, обстеження пасльонових культур здійснюють вибірково в кінці серпня-початку вересня. Пастки розміщують по краю поля через кожні 100 м, бажано вздовж дороги (1 пастка на 5 га), прив’язуючи їх до дерев’яних кілочків, при цьому дно повинно знаходитися у горизонтальному положенні на висоті 40-50 см.

Агротехнічні заходи. Дотримуватися сівозмін, не допускати повторних посадок картоплі на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником. 

Необхідно систематично знищувати пасльонові бур'яни (дурман, паслін, нікандра та ін.). Декоративні пасльонові (нікандра фізалісовидна, дурман татіула) як резерватори картопляної молі заборонено вирощувати в зоні поширення шкідника. Полив зрошуваних ділянок потрібно здійснювати переважно дощуванням, що забезпечує часткову загибель гусениць, які відродилися, і не допускає оголення бульб. Регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового урожаю знаходилися під шаром грунту не менше 5 см. Збирати урожай в останні строки з початком пожовтіння бадилля, не допускаючи його висихання. Перед збиранням картоплі бадилля за 5-7 днів скосити. Викопану картоплю у той же день необхідно вивезти з поля, не залишаючи на ньому також непошкоджену та дрібну. Бадилля картоплі, а також післяжнивні рештки інших пасльонових культур спалюють, а поле дискують з наступною оранкою на глибину 20-25 см. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди картопляною міллю у лісосмуги, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселить посіви пасльонових.

Хімічні препарати

При появі метеликів на культурі до початку цвітіння використовують препарати:

  1. «Бітоксибацилін»— має кишковим впливом на комах, не викликає адаптації. Для приготування робочого розчину 100 мл препарату розводять у 10 л води. Обприскування кущів проводять у ранкові або вечірні години. Обробка кущів цим препаратом знищить личинки, знизить плодючість самок.
  2. «Дендробациліну»— застосовують для знищення гусениць у початковій і середній стадії розвитку. Готують розчин, що складається з 70-100 г інсектициду і 10 л води. Проводять дворазову обробку з інтервалом 7 днів. При необхідності через місяць обробку повторюють.
  3. «Лепідоцид»– мікробіологічний інсектицид, що використовується на всіх стадіях вегетації культури, включаючи період перед збором врожаю. Препарат не впливає на смакові характеристики картоплі, не накопичується в грунті. Для обприскування кущів 30-50 мл препарату розводять у 5 л води. Рослини обробляють двічі з інтервалом в 10 днів.

Також на початку літа використовують препарати «Арріво», «Децис», «Інта-ВИР», «Шерпа». Обробку повторюють через два тижні, чергуючи препарати.

Увага! Останню обробку хімікатами проводять не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю.

Народні засоби

Для боротьби з картопляною міллю застосовують народні засоби, які дозволяють скоротити чисельність паразитів на картопляних грядках.

  1. Склянка подрібненого полину і склянка деревної золи заливають 3 л окропу, настоюють 3-4 години. Настій проціджують і обприскують рослини, змочуючи і нижню сторону листя.
  2. В 5 л води розчиняють 250 г полину, 50-80 г лушпиння цибулі, 100 г натертого на терці господарського мила. Склад доводять до кипіння, витримують 2-3 години і обприскують культуру.
  3. Листя і стебла чистотілу в кількості 1 кг кип’ятять 7-10 хв. у 5 л води, потім охолоджують. Для обприскування суміш додатково розбавляють ще 5 л води.

 

24 червня 2014 року підполковник Ігор Ігорович Горбенко. у складі групи співробітників ЦСО “А” СБУ та підрозділу контррозвідувального захисту інформаційної безпеки держави СБУ знаходився на борту гелікоптера МІ-8 після встановлення на горі Карачун поблизу Слов’янська Донецької області спеціального телекомунікаційного обладнання з моніторингу та фіксації фактів порушення перемир’я в районі проведення АТО. При зльоті вертоліт був обстріляний терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу, впав на землю й після детонації боєприпасів загорівся. Екіпаж вертольоту та члени групи загинули. Похований герой в Гостомелі.

Ігор Ігорович Горбенко народився 13 січня 1983 року в німецькому місті Потсдам у сім’ї військовослужбовця. Як син офіцера свідомо обрав професію захисника Вітчизни. Військовій службі Українському народові присвятив 14 років, з них чотири — в органах державної безпеки України.

Випускник Полтавського військового інституту зв’язку, Ігор був висококласним фахівцем із радіо- та супутникових технологій, міг годинами захоплено розповідати колегам про сучасні досягнення у сфері технічних комунікацій. У серцях своїх товаришів - співробітників Центру спеціальних операцій “А” Служби безпеки України - молодий перспективний офіцер назавжди залишився скромною людиною із життєрадісною посмішкою, прекрасним почуттям гумору. До останньої хвилини він був вірним Військовій присязі й бойовому братерству.

Відрядження до району проведення антитерористичної операції на Донбасі розцінював як можливість зробити реальний особистий внесок у справу відновлення миру на рідній землі.

Саме у ті дні українська влада ініціювала режим перемир’я, оголосила про припинення вогню. Цей час українська армія використала для посилення лінії оборони та відновлення боєздатності, активних переговорів зі звільнення заручників, незаконно утримуваних бойовиками. Сили АТО дотримувалися мирного плану та не вели активних бойових дій.  Утім через неконтрольовану державою ділянку кордону з боку Росії продовжували надходити зброя та військова техніка, російські найманці. Попри гучні обіцянки терористи лише чекали на сприятливий момент для підступного нападу.

За військову доблесть, виявлену під час захисту Батьківщини, Указом Президента України від 08.08.2014 р. підполковника Горбенка Ігоря Ігоровича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). У Ігоря залишилися дружина та донька.

 


Свято встановлено в  Україні, «…зважаючи на роль державної служби у процесі становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН…» згідно з Указом Президента України «Про День державної служби» від 4 квітня 2003 року.

Більшість науковців та істориків вважають, що формування саме української державної служби розпочалось у часи Української національної революції 1917 1921 років. Події тих часів стали відправною точкою сучасної української державності, а схвалена 30 травня 1918 року «Урочиста обітниця урядовців на вірність Українській Державі» вперше в історії України на законодавчому рівні закріпила засади інституту державної служби.

Після Революції Гідності Україна взяла курс на комплексні реформи у всіх сферах державної політки, пріоритетними з яких стало реформування державного управління та державної служби. Новим етапом становлення інституту державної служби став Закон України «Про державну службу», який прийнято 10 грудня 2015 року і набув чинності 1 травня 2016 року.

Головними новаціями Закону стали розмежування політичних та адміністративних посад, зокрема, запровадження інституту державних секретарів міністерств, забезпечення політичної нейтральності, стабільності та професійності державної служби, що діє в інтересах суспільства. Встановлено винятково конкурсну процедуру відбору на всі посади держслужби, включно з вищими управлінськими посадами, створено Комісію з питань вищого корпусу державної служби.

Рядками історії

23 червня 1917 року після молебню на Софійському майдані Києва Центральна Рада проголосила І Універсал про автономію України: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм)».

На початок літа 1917 року український національний рух набув значного успіху й поширення. Центральна Рада, підтримана багатьма зібраннями і з’їздами, фактично стала на чолі тогочасної ситуації в Україні. Ще в травні 1917 року для переговорів про правове визнання автономії України Центральна Рада направила до Петрограда делегацію на чолі з Винниченком, яка порушила це питання перед Тимчасовим урядом та виконкомом Петроградської Ради. Проте Тимчасовий уряд відхилив вимоги Центральної Ради, посилаючись на те, що вона не обрана всім населенням краю і не уповноважена звертатися від його імені, а питання про адміністративний устрій майбутньої демократичної Росії вирішують лише Установчі збори, які мають бути скликані наприкінці року. Так само до українських вимог поставилася і Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів.

Однак владні структури Петрограда недооцінили рішучість української національно налаштованої демократії. Вже 17 (4) червня на закритому засіданні Центральна Рада констатувала, що актом відхилення вимоги автономії України Тимчасовий уряд порушив інтереси українського народу і принципи права націй на самовизначення. Було прийнято рішення безпосередньо звернутися до народу, тобто видати Універсал. Снаги і натхнення Центральній Раді додав і ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд, який відбувався тоді в Києві (до речі, заборонений Тимчасовим урядом). Майже 2000 делегатів з’їзду повністю підтримали вимоги Центральної Ради і в категоричній формі звернувся з закликом до Тимчасового уряду задовольнити їх.

Центральній Раді з’їзд запропонував самостійно перейти до встановлення автономії і визнав за необхідне українізацію армії та школи, водночас запропонувавши скликати українські територіальні збори. Таким чином і був прийнятий І Універсал. Вже через п’ять днів після цього було обрано Генеральний секретаріат із статусом крайового уряду на чолі з Володимиром Винниченком. Генеральним секретарем з військових питань став Симон Петлюра. Наступним кроком у закріпленні української державної незалежності було проголошення ІІ Універсалу у липні 1917 року.

10 найвидатніших державників Української революції 1917-1921 років

Михайло Грушевський

Перше місце за вагомістю внеску в українську революцію беззаперечно посів голова Центральної Ради у 1917-1918 роках Михайло Грушевський.

Його обрали керівником Центральної Ради у березні 1917 року одноголосно. Він формально керував УНР до гетьманського перевороту у квітні 1918 року.

Копирайт изображенияUKRINFORMImage captionМихайло Грушевський

Після перевороту він відійшов від політики та займався науковою працею.

Згодом емігрував, але повернувся до радянської України в 1924 році розбудовувати історичну науку.

Згодом був змушений виїхати до Росії, де і помер в 1934 році.

"Грушевський має бути на першому місці, адже він був наскільки загальновизнаним лідером, що на початку революції навіть не виникало питання, хто очолить рух", - вказує Кирило Галушко.

Окрім того, історики вказують на вагомий внесок Михайла Грушевського у формування концепції української історії у його численних працях.

Симон Петлюра

Друге місце в десятці посів один з керівників Директорії УНР Симон Петлюра.

У генеральному секретаріаті УНР займав посаду, аналогічну міністру оборони.

Керував військами УНР після повалення гетьмана, а потім очолював Директорію під час війни з більшовиками у 1919-1920 роках.

Після поразки виїхав за кордон, де його вбили у Парижі в 1926 році нібито на знак помсти проти єврейських погромів в Україні. Хоча є версії про більшовицький слід убивства.

Михайло Ковальчук вказує, що Симон Петлюра, на відміну від багатьох колег, не відійшов від державних справ у найкритичніші моменти визвольних змагань.

"Його послідовна і безкомпромісна боротьба за незалежність України принесла йому популярність і політичний вплив в українському суспільстві", - вважає історик.

Юрій Шаповал записує йому у плюс, що "взяв на себе весь тягар у 1919 році, коли Директорія боролася за Україну в умовах багатовекторної агресії".

Натомість Кирило Галушко вказує, що "незалежницькі позиції формувались у нього із запізненням", але на початку 1919 року саме він "підхопив прапор, який падав, і за складних обставин гідно протримався".

Володимир Винниченко

Третє місце у переліку посів керівник Генерального секретаріату УНР - письменник Володимир Винниченко.

Його називають автором майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. Він з перервами керував урядом аж до гетьманського перевороту. Сповідував ліві соціалістичні погляди.

Копирайт изображенияUKRINFORMImage captionВолодимир Винниченко

Після повалення гетьмана на певний час очолив Директорію, а потім мав конфлікт з Петлюрою, звільнився й емігрував, займався літературою.

Пізніше його запрошували до уряду більшовицької української республіки, але він відмовився й жив у Франції до смерті в 1951 році.

  • Юрій Шаповал вказує на його роль як фактично першого прем'єра й автора головних документів УНР. Хоча і вказує на певні компроміси з більшовиками.

Михайло Ковальчук покладає на нього відповідальність як за злети, так і за падіння УНР.

Кирило Галушко назвав Винниченка "суперечливою фігурою з двозначною кар'єрою".

"Але навряд чи хтось інший міг очолити генеральний секретаріат - перший уряд. Також його заслуга - тексти універсалів. Тоді на них у тому числі трималась державність", - вважає пан Галушко.

Павло Скоропадський

Умовне четверте місце у рейтингу зайняв керівник Української держави гетьман Павло Скоропадський.

Представник старої козацької родини був бойовим генералом російської армії, й у часи Центральної Ради керував українізованим бойовим підрозділом - 1-м українським корпусом.

Проте через свою незгоду з лівою політикою мав часті конфлікти з керівниками УНР й наприкінці 1917 року пішов у відставку.

З відступом більшовиків навесні 1918 року занурився у політичну діяльність, а 29 квітня з'їзд хліборобів закликав оголосити його гетьманом.

Німці допомогли відсторонити Центральну Раду й тоді ж сприяли проголошенню Української держави і влади гетьмана.

Період його керівництва за допомогою німецьких військ багато хто називає чи не найстабільнішим періодом революційних подій.

У грудні 1918 року його владу повалив заколот Директорії УНР на чолі з Петлюрою та Винниченком.

За місяць до повалення він видав маніфест із закликом до федерації з Росією, через що від нього відвернулись багато проукраїнських політиків.

Саме через це Юрій Шаповал навіть не включив його до десятки діячів революції, вказавши, що для нього важливий результат, зокрема і проросійська грамота.

Хоча Михайло Ковальчук звертає увагу на його роль у становленні Української держави в 1918 році.

А Кирило Галушко взагалі вважає гетьмана достойним другого місця, називаючи його "прикладом конструктивної державницької роботи".

Він вказує, що "його діяльність протягом півроку дала хорошу спадщину - академію наук, університет і першу українізацію".

Євген Коновалець

П'яте місце у рейтингу дісталось відомому військовому діячу часів революції та засновнику ОУН Євгену Коновальцю.

Копирайт изображенияUKRINFORMImage captionЄвген Коновалець

Євген Коновалець був серед засновників однієї з найбільш боєздатних одиниць УНР - підрозділу Січових стрільців.

Брав участь у звільненні Києва в березні 1918 року, потім у поваленні гетьмана Скоропадського, керував січовими стрільцями у війні проти більшовиків у 1919 році.

Після поразки революції емігрував, а в 1929 році у Відні став засновником Організації українських націоналістів. На основі якої у майбутньому виникла Українська повстанська армія.

У 1938 році в Роттердамі Євгена Коновальця вбив агент радянських спецслужб Павло Судоплатов.

Історик Юрій Шаповал вказує на ключову роль Коновальця у придушенні більшовицького повстання на Арсеналі на початку 1918 року.

Михайло Ковальчук також згадує його вдале керування підрозділом Січових стрільців, хоча зауважує, що у майбутньому для героїзації образу керівника ОУН його роль у революційних подіях перебільшували.

Михайло Омелянович-Павленко

Шосте місце за результатами опитування істориків посів військовий командувач Михайло Омелянович-Павленко.

Офіцер російської армії, який пройшов війну з Японією та Першу світову, під час революції долучився до створення українського війська.

Копирайт изображенияУКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІImage captionМихайло Омелянович-Павленко

За часів УНР та Гетьманату займався розбудовою української армії, потім командував Українською галицькою армією, а після її об'єднання з підрозділами УНР займав ключові посади під час війни 1919 року.

Наприкінці 1919 року саме він фактично командував Дієвою армією УНР під час "зимового походу" у тил більшовиків.

Після укладання союзу з поляками у 1920 році командував військами УНР під час звільнення Києва, а потім і більшовицького контрнаступу.

Потім Михайло Омелянович-Павленко жив в еміграції, а помер у 1952 році в Парижі.

Михайло Ковальчук якраз згадує Омеляновичу-Павленку успішне керівництво армією УНР під час першого зимового походу, що зробило його одним з найбільш популярних і авторитетних воєначальників України того часу.

Хоча і прорахунків у нього, за словами історика, було достатньо.

Євген Петрушевич

На сьомому місці опинився керівник Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич.

 

Пан Петрушевич був одним із лідерів українського руху Галичини, намагався представляти її делегацію на мирних післявоєнних конференціях, а потім був керівником проголошеної у листопаді 1918 року ЗУНР.

Після злуки з УНР став членом Директорії. Мав складні стосунки з керівником Директорії Симоном Петлюрою.

Як багато колег, після поразки визвольних змагань виїхав за кордон й намагався добиватись прав автономії Східної Галичини у складі Польщі. Помер у Берліні в 1940 році.

Історик Михайло Ковальчук вказує, що хоч очільник і диктатор ЗУНР у своїй політичній практиці майже не вдавався до диктаторських методів, але "його політичний вплив виявився вирішальним не лише в Галичині, але значною мірою й на Наддніпрянщині".

Він наголошує, що його позиція у 1919 році й згода на перемир'я з білогвардійцями, на яке не пішов Петлюра, "визначила подальший перебіг визвольних змагань".

Петро Болбочан

Восьме місце посів полковник Петро Болбочан, який став відомим завдяки кримському походу українських військ.

З початку революції брав участь у формуванні українських військових структур, пізніше командував Запорізьким куренем, який заходив у Київ після відступу більшовиків на початку 1918 року.

У квітні 1918 року командував кримською групою армії УНР. 22 та 24 квітня зайняв Джанкой та Сімферополь, проте на вимогу німецького командування українські війська припинили наступ.

За часів Директорії командував Запорізьким корпусом у протистоянні з більшовиками на сході України.

Проте через постійну критику лівих поглядів керівництва Директорії його кілька разів арештовували, а у червні 1919 року трибунал засудив його до страти за спробу державного перевороту і державну зраду. 28 червня його розстріляли.

Історик Кирило Галушко пояснює включення полковника Болбочана до рейтингу його роллю у витісненні армією УНР більшовиків з Харкова та Криму. Хоча інші вказують на його невміння порозумітись з політичним керівництвом.

Нестор Махно

До десятки знакових діячів української революції історики включили і анархіста Нестора Махна, хоча і з негативною оцінкою.

Нестор Махно організував справжню анархістську республіку на півдні України, вів перемовини з УНР, а потім разом з більшовиками воював з українською армією та білогвардійцями.

Згодом його підрозділи бились з більшовиками, а потім разом з ними ж брали участь у штурмі білогвардійського Криму.

Після повного розгрому білогвардійців його загони знову воювали з більшовиками, а в 1921 році втекли до Румунії.

Нестор Махно помер у Парижі в 1934 році. Частина істориків не схильні зараховувати Махна до ключових персонажів української революції.

Проте Кирило Галушко вказує, що Нестро Махно став "справжнім фольклорним персонажем".

"Він був показником настроїв українського степу та сходу, ідейних коливань українців того часу. Роль у військових діях в Україні величезна, хоча і зашкодила Україні", - вважає історик.

Микола Міхновський

Умовну десятку ключових діячів української революції замикає Микола Міхновський.

Ще до революції він написав відому брошуру "Самостійна Україна" з обґрунтуванням потреби розриву з Москвою та створення незалежної України.

Із перших днів революції почав спроби організації українських військових частин у Києві, що не дуже подобалось керівництву "лівої" Центральної Ради.

Виступав за швидке проголошення самостійності України.

Копирайт изображенияMUZEJUNR.IO.UAImage captionМикола Міхновський

У липні самостійники спробували захопити головні об'єкти Києва та оголосити незалежність України.

Заколот провалився і військові здались, а самого Міхновського арештували і на вимогу керівників Центральної Ради відправили воювати на румунський фронт.

Після повернення він так і не долучився до великої політики, хоча намагався підтримувати гетьмана Скоропадського, а потім полковника Болбочана.

Потім переїхав на Кубань, а в 1924 році повернувся до Києва.

Після арешту органами безпеки і допитів його відпустили, але згодом знайшли повішеним.

"Це був радикально налаштований діяч, це була його золота доба. Але його відсували", - говорить Юрій Шаповал.

Він вказує на суттєвий вплив його гасел та самої брошури "Самостійна Україна" під час революції, проте радикально вплинути на хід революції він не зміг.

До загальної десятки ключових діячів не увійшли політики, яких окремі історики туди воліли б включити.

Зокрема, це Павло Христюк, Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Іван Стешенко, Олександр Шумський, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, Марко Безручко та Отаман Нечипор Григор'єв.

 

 

  

Допомога на дітей, яка надається ФОП першої та другої групи на період карантину, не оподатковується ПДФО і військовим збором

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» (далі – Постанова № 329) затверджено порядок виплати допомоги на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – Порядок №329).

Витрати на виплату допомоги на дітей здійснюються за рахунок коштів, виділених Мінсоцполітики, з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19,  відповідно до Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №302 (далі – Порядок №302).

Порядком №302 визначено механізм використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - фонд), який створюється у складі державного бюджету на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни дії карантину (п.1 Порядку №302).

До складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм ( п.п.292.11.4 п.292.11 ст. 292 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПКУ ).

Водночас, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Пунктом 1.7 п.п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, або оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 із змінами та доповненнями, суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

Таким чином, сума допомоги на дітей, яка, відповідно до Постанови №329, надається ФОП першої та другої групи, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та відображається у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «128».

ГУ ДПС у Київській області

 

 

Документи для реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО)

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі - ДРФО) використовуються дані таких документів, що посвідчують особу:

для громадян України:

-  паспорт громадянина України (далі – паспорт);

-  паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

-   тимчасове посвідчення громадянина України;

для іноземців та осіб без громадянства:

-  паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

-   посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

-  посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

-  посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

-  посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.

Для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:

- копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби України (далі – ДМС) за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

-   довідка про звернення за захистом в Україні.

ГУ ДПС у Київській області

Платники єдиного податку - ФОП зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат,  а їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок

ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

Незабезпечення платником ЄП ФОП зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником ЄП ФОП, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

 

 

Відбулося засідання комісії ТЕБ і НС Гостомельської селищної ради, знайомимо вас з матеріалом протоколу 

 

ДОПОВІДАЧ: Абрамчук Д.В. - заступника селищного голови.

Головою комісії було надано інформацію про те, що постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17 червня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину до 31 липня 2020 року. Також на період дії карантину встановлено режим роботи для органів виконавчої влади та інших державних органів, а також для центрів надання адміністративних послуг, органів соціального захисту населення, територіальних органів  Пенсійного фонду України та рекомендовано       органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити: на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування там, де це можливо, гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу та ін.

ВИРІШИЛИ:

  1. Інформацію доповідача взяти до відома.
  2. Продовжити дію карантину до 31 липня 2020 року.
  3. На період дії карантину роботу центру надання адміністративних послуг Гостомельської селищної ради (прийом громадян) розпочинати з 10 години.
  4. На період дії карантину забороняється:

1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;

3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;

4) відвідування закладів освіти її здобувачами в групах більше 10 осіб, крім участі у державній підсумковій атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, зовнішньому незалежному оцінюванні, вступних випробуваннях, єдиному вступному іспиті з іноземної мови, єдиному фаховому вступному випробуванні, атестації у формі тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів “КРОК”, а також здійснення підтвердження кваліфікації моряків, проведення підготовки моряків, членів екіпажів торговельних суден, зокрема тих, що здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами України, та проведення підготовки судноводіїв малих/маломірних суден;

5) проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), де проводиться захід. Організатор заходу відповідальний за дотримання фізичної дистанції між учасниками не менше ніж 1,5 метра;

6) діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;

          7) здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, зокрема пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більше ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та контроль використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення;

  1. Рекомендувати підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування там, де це можливо, гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу;”;
  2. Рекомендувати суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі необхідності) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9, 10 чи більш пізній годині. Зокрема, встановити початок роботи о 10 або більш пізній годині суб’єктам господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності:

оптова та роздрібна торгівля;

ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів;

поштова та кур’єрська діяльність;

тимчасове розміщування та організація харчування;

страхова діяльність;

освіта;

надання соціальної допомоги;

мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.

 

  1. Ірпінському відділу поліції ГУ НП у Київській області здійснювати контроль за виконанням та дотриманням обмежувальних заходів громадянами на період карантину.
  2. Спеціалісту з інформаційного забезпечення Гостомельської селищної ради здійснити висвітлення протоколу засідання даної комісії, на офіційному сайті селищної ради та на інших доступних ресурсах.

 

Голова комісії                                                                                                      Д.В. Абрамчук

 

 

Секретар комісії                                                                                                 В.А. Андросова

У зв'язку з планвими ремонтними роботами 23 червня, з 8-ї до 19-ї години, тимчасово вимикатиметься електропостачання по вулицях: Озерна, Ярова, Ярослава Мудрого, Вереснева, Миру, Остромирська. 

 

Селищний голова Юрій Прилипко від депутатського корпусу і ГСР поклав квіти до всіх меморіалів селища, на яких викарбувані імена солдатів і офіцерів Другої світової війни.
Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.

«Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, зазначив під час вшанування селищний голова. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір. Схиляємо голови перед мужністю і нескореністю нашого народу, який знайшов у собі сили вистояти і вижити, який піднявся на бій і переміг у героїчній боротьбі.Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!» У Гостомелі в життєвому строю двоє солдатів Великої Перемоги: Петро Тарасович Червоний та Євдокія Каленківна Грачова».


21 червня вони відзначатимуть професійні іменини. Сьогодні медичні працівники стоять на передовій боротьби з пандемією коронавірусу. Гостомельська селищна рада постійно допомагає медичній галузі селища, і не тільки їй, а й громадянам, котрим протягом року надано близько 1 млн. грн. на лікування. Напередодні свята привітали грошовими винагородами всіх медичних працівників Гостомеля: амбулаторії загальної практики сімейної медицини, медперсонал дитсадочків та шкіл. Не оминули увагою й екстрену медичну допомогу. З привітаннями завітали також і до Горенської амбулаторії, оскільки фельдшер Озер була на виклику, то її привітають пізніше.
Вітаючи людей в білих халатах Юрій Прилипко зазначив: «Є такі професії на землі, яким не можна просто взяти і навчитися, медиком потрібно народитися, потрібно відчути у своїй душі бажання допомагати страждаючим людям, зігріти їх своєю теплотою і розумінням. А крім бажання мають бути знання, впевненість у своїх силах, готовність жертвувати своїм особистим часом, благополуччям, іноді навіть і здоров’ям заради здоров’я іншої людини. Саме Вам довелося взяти на себе основне навантаження у боротьбі з небезпечною хворобою. І сьогодні, ризикуючи власним здоров’ям, Ви продовжуєте залишатися на передовій та рятувати життя.
Низький уклін та слова подяки Вам за Ваші добрі серця та золоті руки, високий професіоналізм та щоденну виснажливу працю. Від щирого серця бажаю Вам благополуччя, добробуту і того, що Ви так щедро даєте людям, - здоров'я.

Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства охорони здоров’я щодо продовження адаптивного карантину до 31 липня 2020 року. 

Відповідне рішення було прийняте на засіданні Уряду 17 червня. 

«Ми пропонуємо продовжити карантин до 31 липня 2020 року, враховуючи епідемічну ситуацію в кожному регіоні. На території регіонів із значним поширенням COVID-19 запроваджуються посилення протиепідемічних заходів», - заявив Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов. 

Відповідно до Постанови, регіоном із значним поширенням COVID-19 вважається область,  в якій наявна одна з наступних ознак:

  • завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більше 50 відсотків;
  • середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менше ніж 24 на 100 тис. населення протягом останніх семи днів;
  • коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 складає більше 11%;

Посилення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії ТЕБ та НС, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні ознак для посилення протиепідемічних заходів.
У регіонах, в яких здійснюється посилення протиепідемічних заходів, може встановлюватись особливості діяльності та обмеження щодо:

  • проведення спортивних заходів, культурних, релігійних та інших масових заходів;
  • діяльності закладів, що надають послуги з розміщення;
  • здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжобласному сполученні;
  • перевезення пасажирів метрополітеном;
  • відвідування закладів дошкільної освіти;
  • роботи закладів фізичної культури і спорту, спортивних залів, фітнес-центрів, закладів культури;
  • діяльності закладів харчування;
  • проведення масових заходів.

 

Вона сяяла в Гостомелі на олімпійському дні в Гостомелі 17 червня. Багато хто після цієї незабутньої події, коли Гостомель на один день став центром олімпійського руху в Україні, зацікавився юною зіркою Ніколь. Пропонуємо вашій увазі матеріал про неї та добірку світлин.  

Ніколь Князева ще два роки тому взяла участь у житомирському Космічному напівмарафоні й пробігла 21 кілометр за 2:19:26. На змаганнях в Гостомелі був батько дівчинки, теж спортсмен, який тренує донькою за спеціальною програмою. А от мама дівчинки Світлана якось поділилася зі ЗМІ, як Ніколь у сім років захопилася спортом. Виявляється велике захоплення почалося з великої гирі.

"Ми просто прийшли на змагання з воркауту. Ніколь була ще маленька, підійшла взяла гирю, зрозуміла, що їй це під силу. ЇЇ одразу почали фіксувати журналісти. Це виглядало дуже прекрасно - маленька Ніколь і велика гиря 32 кг. Вона дуже заразилася цим і захотіла займатися спортом. У наступному році вона почала встановлювати рекорди. На чемпіонаті з воркауту Ніколь підтянулася 35 разів. Крім того, вона взяла участь у житомирському Космомарафоні у дитячих забігах. А потім пробігла київський напівмарафон".

Займається Ніколь багатьма видами спорту і мріє у майбутньому брати участь в Олімпійських іграх: 

"Вона хоче брати участь в олімпіаді з різних видів спорту. Хоча всі кажуть, визначтеся, оберіть один якийсь вид. Але вона мріє змагатися всюди. Ми займаємося дзюдо, спортивною гімнастикою, стрибками у воду, акробатикою. Вона прийшла на дзюдо, півтора місяці позаймалася і перемогла дівчат, які вищі від неї на голову і важчі на декілька вагових категорій. На спортивну гімнастику пішли, теж півтора місяці позаймалися і на чемпіонаті Ніколь перемогла дівчат, які два роки уже займаються," — розповіла мама юної спортсменки.

Сама ж Ніколь зізналася, що хоче уже подолати наступну ціль — пробігти повний марафон у 42 км. 

На рахунку Ніколь Князевої ще у 8 років встановлено уже понад 20 рекордів. Дівчинка підтягується 500 разів, віджимається 5 тисяч разів! присідає на одній нозі 28 разів на хвилину і за цей же час віджимається на одній руці 80 разів.

Що ж до вибору професії, унікальна й неповторна Ніколь планує у майбутньому стати військовою. Окрім спорту юна суперзірка цікавиться вокалом, грає на піаніно, любить водні види спорту та картинг.

 

 

Новини