Неділя, 24 вересня 2017 |

Петиції

Петиції

 

Календар подій

Фотогалерея

Видеогалерея

поділитися у соціальних мережах:

 

Новини

Пограбування осель – тема не нова. Не втрачає вона актуальності й нині. Кількість крадіжок торік зросла на понад 20%. Експерти пов’язують це зі складною економічною ситуацією в країні. Тож правоохоронці радять бути обачними – кажуть, що на початку нинішнього року кількість квартирних пограбувань, зокрема в Києві, неабияк зросла. На недавній прес-конференції вони нагадали, як захистити своє житло від небажаний гостей.

Непотріб як показник

Професійні крадії вивчають графік працюючого населення, стежать за нами в соціальних мережах і не тільки. Чи доводилось вам бачити наліпки на поштових скриньках або сірники, палички чи якийсь непотріб над дверима? Значить, злодій пильнує саме за вашою квартирою. Якщо ви відчините двері, ці дрібнички впадуть, і зловмисник обов’язково помітить це, коли навідається наступного разу.

Сергій Будник, начальник департаменту Державної служби охорони при МВС України, генерал-майор поліції, наголошує: «Щоб не стати жертвою, настійно рекомендую не залишати житло без нагляду. Їдете у відпустку – попросіть, щоб хтось із близьких пожив у вашій квартирі. В такому помешканні періодично потрібно вмикати світло, телевізор; домовитися із сусідами, щоб ті доглядали за під’їздом і дверима. Не залишайте відчиненими кватирку або вікна. Якщо це можливо, поставте кілька вхідних дверей, щоб злодієві довелося довше вовтузитися із замками. До речі, їх також краще мати кілька. На перших і останніх поверхах розсудливо поставте грати».

Головне, наполягає генерал-майор, – поставити квартиру на сигналізацію. За його словами, рівень безпеки становить 99,9%. Правоохоронці навіть заявляють, що готові знизити вартість встановлення такого обладнання.

«Поставити однокімнатну квартиру на сигналізацію коштує від 800 до 2800 гривень. Ціна залежить від кількості задіяного обладнання. Трикімнатна квартира обійдеться у 5500–10 000 гривень. Потім господарям необхідно лише оплачувати щомісячну абонентську плату 75–180 гривень.

А якщо поліція запізниться?

За словами заступника начальника управління технічної служби Департаменту державної служби охорони при МВС України Сергія Кифорука, така система охорони майже ніколи не підводить. Зазвичай патруль після надходження сигналу на пульт охорони приїжджає на місце злочину за три-чотири, максимум п’ять хвилин. Коли поліція спізнюється, МВС бере на себе матеріальну компенсацію за вкрадене, якщо злодія таки не вдається знайти. «На жаль, з’явилися такі умільці, які можуть «обчистити» житло або банкомат за одну хвилину. Щоправда, це за умови, якщо злодій точно знає, навіщо й куди він іде і що де лежить», – підкреслює Сергій Кифорук.

Залізти до вашого помешкання злодії можуть і з горішніх поверхів чи даху. Скажімо, так звані псевдоальпіністи приходять нібито помити вікна, а потім спускаються через вікно чи балкон і залазять у вашу квартиру. Правоохоронці зауважують, що звичайні євровікна можна відчинити за 20 секунд елементарною викруткою. Тож експерти радять встановлювати захисні решітки або внутрішні накладки, які блокують втручання ззовні.

На довготривалі вихідні або на час відпустки квартиру можна і застрахувати. Для цього не потрібно робити огляд приміщення чи будинку або складати список важливих речей: необхідно лише вказати суму, на яку страхуватимете майно. Процедура потребує усього кілька хвилин.

Окрім цього, правоохоронці застерігають громадян від легковажності. Якщо плануєте придбати якусь коштовну річ, не розповідайте про це нікому сторонньому. І пам’ятайте, що серед домушників «професіоналів» небагато: більшість із них – дилетанти або наркомани. Їх зазвичай цікавлять гроші або побутова техніка, вони не вибагливі у виборі квартир.

Поради фахівців:

♦  встановіть сигналізацію та замки з броньованою накладкою;

♦ йдучи з квартири, не залишайте вікна в режимі провітрювання, а краще – встановіть накладку з блокуванням або поставте грати;

♦ будьте пильними в соцмережах: не публікуйте на загал фото своїх квартир та машин, не вказуйте, коли плануєте виїхати з міста і скільки днів відпочиватимете;

♦  не зберігайте гроші в невеличких сейфах, а краще взагалі не встановлюйте їх: зловмисник не витрачатиме час на те, щоб відкрити схованку – він просто візьме її з собою.

Джерело: http://ukurier.gov.ua

У Національному музеї літератури України в Києва сьогодні відбулася презентація виставки до 145-річчя з дня народження української поетеси Лесі Українки «...Я жива! Я буду вічно жити...!».

В основу експозиції виставки покладена колекція із фондів Національного музею літератури України, яка зібрана науковцями впродовж 35 років. Вагому частину експозиції становлять портретні зображення Лесі Українки, виконані українськими митцями народним художником України Василем Касіяном, академіками Володимиром Слєпченком та Василем Чебаником, заслуженим художником України Олексієм Штанком, художницею Ларисою Івановою та Наталією Синишин.

На виставці представлені скульптурні портрети Лесі Українки, виконані Галиною Кальченко та Миколою Обезюком, ювілейні медалі пам’яті Лесі Українки, роботи Галини Кальченко і Мінни та Петра Фліт, а також унікальна камея корифея гліптики Олега Галатіна.

Мистецький проект представляє ілюстрації до творів Лесі Українки в графічних роботах кращих художників України: академіків Миколи Стороженка і Василя Перевальського, народних художників України Михайла Дерегуса, Василя Лопати, Олександра Губарєва, заслуженого художника України Георгія Малакова, художниць Надії Нікіфорової та Надії Лопухової.

Виставку доповнює книжкова колекція рідкісних видань творів Лесі Українки – від найдавніших до останніх найновіших видань, які презентувалися у музеї.

Під час відкриття виставки, у виконанні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, прозвучали твори Лесі Українки.

У відкритті вставки взяли участь українські письменники Іван Драч, Іван Малкович, Володимир Панченко, Оксана Забужко, Леся Воронина, Ірен Роздобудько та українські художники Василь Перевальський, Василь Чебаник, Володимир Слєпченко, Наталія Синишин, Василь Корчинський, Поліна Дорошенко, Лариса Дем’янишин; літературознавці: Микола Жулинський, Лариса Мірошніченко.

 

10 цікавих фактів про Лесю Українку

1 Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. «Білий» і «сірий» будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука, теперішнього губернатора Волині.

2 Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному.

3. Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.

4. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).

5. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола, який помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.

6. У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.

7. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з «Лісової пісні» не такі уже й вигадані.

8. Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.

9. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

10. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.

В Київі у музеї Шевченка відкрилась фотовиставка «Ми люди. Ми рівні», яка показує українське суспільство в його багатоманітності та закликає людей поважати одне одного.

Виставка підготовлена громадською організацією «КримSOS» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) до Всесвітнього дня соціальної справедливості.

В Україні дискримінація людей за ознаками інвалідності, віку, статі, місця проживання, сексуальної орієнтації тощо є вкрай поширеною. Низка негативних стереотипів мимоволі змушує громадян ставитись упереджено до людей, котрі відрізняються за певною ознакою.

 

Згідно з п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (1378,00 грн. Х 3 = 4134,00грн.), –  у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування у частині такого перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом (п. 167.4 ст. 167 ПКУ).

 

У п’ятницю, 26 лютого, о 18:00 у приміщенні Малої галереї Мистецького Арсеналу відбудеться відкриття тематичної фотовиставки Русі Асєєвої «Рідкісні таланти», що присвячена талановитим людям з рідкісними (орфанними) хворобами.

Захід відбудеться за підтримки програмної ініціативи «Громадське Здоров'я» Міжнародного Фонду «Відродження».

 Місце проведення заходу: Мала галерея Мистецького Арсеналу (вул. Лаврська, 10).

Близько 300 творів увійшли до масштабної ретроспективної виставки «Марія Примаченко. Неосяжне», яка триває в «Мистецькому Арсеналі»: це картини, малюнки, керамічний посуд. Шанувальники її творчості мають унікальну нагоду познайомитися з доробком мисткині, особливо з її ранніми роботами.

Марія Примаченко – це жінка-епоха, майже 90 років вона прожила у селі Болотня на Київщині. Її життя не була легким: в дитинстві перехворіла поліомієлітом, пережила загибель чоловіка на фронті, окупацію, розстріл брата, в самоті виховувала сина… У той же час творча доля складалася успішно. Талант Примаченко у 1936 році відкрила майстриня-ткаля і вишивальниця киянка Тетяна Флору, її запросили до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. Твори Примаченко купує Державний музей українського мистецтва, їх експонують у  Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі.

– З одного боку, роботи Марії Примаченко активно використовувалися для пропаганди переваг радянського способу життя. Але з іншого, своєю творчістю вона заперечувала цю систему, демонструвала свою незалежність від неї. І сьогодні, коли ми дивимося на ці роботи, то бачимо, що підказувала їй підсвідомість, – розмірковує керівник відділу музейної справи «Мистецького Арсеналу» Ольга Мельник

Марія Оксентіївна мешкала у селі, де слухала «брехунець» (радіо – ред.), тож завжди була у курсі новин, на які відгукувалася у роботах. Наприклад є в неї картина-звернення до Рейгана щодо запобігання атомної війни, серія картин на Чорнобильську тему, роботи, присвячені невідомому солдату, загиблим героям, пам’яті Тараса Шевченка. На малюнку «Звірі судяться» 1937 року зображено троє звірів, можливо, це не випадковість, адже це був час репресій і «трійок» НКВД. А у роботах періоду 1960-х з’являється популярний за Хрущова мотив кукурудзи (кукурудзяний павич, голуб).

В експозиції представлені ранні малюнки художниці малого формату, далі – її знамениті дивовижні звірі, які так схожі на людей, і жанрові картини. До речі, Примаченко часто залишала на тильній стороні картини написи, які є самостійними оповідками: «Ушатка ізловила рака, а рак не дурак – як укусе, буде знак», або ж «Вода плющить і очерет трещить, а кум до куми судака тащить». 

Ще одна особливість творів Марії Примаченко – їх колористика. 

– Марія Примаченко зіставляє такі кольори, які не став би поєднувати жоден професійний художник. Вона добирала відтінки так, що вони інакше сприймаються. І ще Марія Примаченко неймовірно працювала з лінією, – розповіла провідний науковий співробітник Національного музею українського народного декоративного мистецтва Олена Шестакова

За словами директора цього музею Адріани Вялець, Марія Примаченко входить до десяти найвідоміших примітивістів світу, а музей володіє найбільшою колекцією її творів – 651. Художниця була дуже плодовита і точна кількість її робіт невідома, але, напевне, це кілька тисяч.

Виставка «Марія Примаченко. Неосяжне» відкрита в Мистецькому Арсеналі» до 13 березня.

Загальна вартість вхідного квитка – 60 грн., пільгового квитка – 20 грн. (для учнів, старших від 12 років, студентів, пенсіонерів за наявності відповідного документу).

Крім того, в «Мистецькому Арсеналі» працює оновлений освітній проект для дітей і родин «Арсенал Ідей». Його тема – Місто майбутнього. Інтерактивний простір для творчості, дослідництва та пізнання пропонує три проекти: «Розумний дім» (демонструє динаміку розвитку сучасних технологій та новітніх розробок, стимулюватиме інтерес до науки й інновацій, імітуючи структуру жилого будинку засобами мистецтва), «Природа і ми» (освітня програма про рослин, тварин, людей) «Фінанси та розвиток» (демонструє динаміку розвитку фінансових установ від давнини до сьогодення, допоможе отримати базові уявлення про світ фінансів, підвищити фінансову грамотність та підготуватися до прийняття фінансових рішень).

 

Запрошуємо старшокласників, батьків, учителів та всіх бажаючих 24 лютого 2016 року на зустріч із представниками Університету інформаційних технологій і менеджменту (м. Жешув, Польща), а саме: з директором департаменту рекрутації студентів Іоанною Дудек та з директором рекрутації студентів із Східної Європи Світланою Слюсарчук, яка відбудеться у Культурно-оздоровчому комплексі селища Гостомель (вул. Свято-Покровська, 81-б) о 18:30, організованої за підтримки та сприяння Гостомельської селищної ради і «Благодійного Фонду ˝Чесна справа˝».

 

 

Інформуємо, що 25 лютого 2016 року о 10:00 відбудеться п’ята сесія сьомого скликання (ІІ засідання) Гостомельської селищної ради Київської області.

Місце проведення: зала засідань Гостомельської селищної ради.

Одним із важливих напрямів діяльності органів прокуратури є робота з розгляду звернень, яка спрямована на реальний захист прав та свобод людини та громадянина. Право громадян на звернення гарантовано Основним законом держави – Конституцією.

Водночас, відповідно до нового Закону України «Про прокуратуру» робота зі зверненнями громадян зазнала суттєвих змін. Зокрема, розгляд звернень здійснюється відповідно до нових повноважень органів прокуратури з урахуванням обмеження щодо проведення перевірок, витребовування інформації в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах та організаціях.

Крім того, з урахуванням законодавчих змін, органи прокуратури також позбавлені повноважень щодо здійснення нагляду за дотриманням законодавства про звернення громадян.

Так, відповідно до статті 28 Закону України «Про звернення громадян» контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють органи державної влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Таким чином, у зв’язку з обмеженням повноважень органів прокуратури у разі надходження скарг громадян про захист їхніх прав і порушених інтересів, оскарження незаконних дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у кожному конкретному випадку приймається рішення про: представництво їх інтересів в суді, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або ж надається роз’яснення про можливість самостійного звернення до суду або іншого способу захисту свого права.

 

 

25 лютого у прокат вийде новий український документальний фільм «Бранці». Допрем’єрний показ відбувся учора, 23 лютого. Автори картини роблять спробу зазирнути по обидва боки барикад під час подій на Майдані.

У фільмі звучить музика Антона Байбакова і групи «Океан Ельзи».

Новини