Неділя, 25 жовтня 2020 |

поділитися у соціальних мережах:

 

З давніх-давен Гостомель славився своїм ярмаркуванням, ще від часу, як містечку надали Магдебурзьке право (1614 р). За ініціативи селищного голови Юрія Прилипка 14 жовтня, в День Покрови Богородиці, коли Гостомель святкуватиме свої 526-ї іменини — ярмарок повернеться знову. Святковий і неповторний! Та ще й буде концерт. А от ми вас познайомимо, як проходило ярмаркування в давнину, бо як воно буде в цьому році — ви й самі побачите…

Рядками історії

Це було багатолюдне, багатобарвне видовище, не лише мiсце купiвлi-продажу, але й всіляких розваг. Побувати на ярмарку означало «вийти на люди». У Гостомелі ярмарки проходили вздовж вулиці Свято-Покровської, аж до церкви. Там, де сьогодні стоять лавочки в сквері, колись були торгові полиці, на яких різноманітний крам — продукти й мед. Також було багато живого товару: продавалися коні, корови, свині й птиця. Ярмаркували в нинішньому сквері по Свято-Покровській ще й у 80-і роки минулого століття. Ярмарковий рух в Україні має багатовікову історію. Неповторний колорит і національна самобутність справжніх українських ярмарків була осередком суспільного життя народу з давніх-давен. Більшість ярмарків відбувалися на православні свята, у нашому селищі — на Покрову Пресвятої Богородиці, а також Дмитра, але як свідчать спогади старожилів, описані в книзі Галини Осадчої, також в інші дні, наведемо уривок про гостомельський ярмарок із згадуваної книги: «У центрі Гостомеля, на містечку, кожної суботи і неділі збирався великий базар, а на свято Покрови — 14 жовтня і Дмитра — 8 листопада, відбувались величезні ярмарки. Дідусь розповідав, що за його пам'яті в Гостомелі часто збирались ярмарки, а не 13 1494–2018 Сквер, де колись проходили Гостомельські ярмарки тільки на свято Покрови і Дмитра. Завдяки Магдебурзькому праву волосній управі було дозволено назначати дні ярмарків без оформлення патенту. На ярмарок приїжджали люди з прилеглих сіл. Щоб зайняти місце, звечора їхали з Блиставиці, Озір, Мироцького і з інших сіл зі своїм товаром. Ночували на возах. Чого тільки не було на тих ярмарках! Коні, корови, телята, свині, овечки, домашня птиця, різне домашнє збіжжя від діжок, діжечок, цебрів і бодень до коромисла, рубля з качалкою, ложок, жлукт. А скільки було різних свистків і свистульок, а різного печива і солодощів! Я пам'ятаю ті галасливі ярмарки, переповнені людьми і всячиною. Бувало і таке, що деякі з продавців зранку уже співали. Дідусь згадував, що в давні роки річка Ірпінь була дуже повноводною, а тому з Києва на човнах приїжджали в Гостомель на ярмарок купці з товаром. Приблизно о третій годині дня починали роз’їжджатись з ярмарку. У Гостомелі Покрова була престольним празником, а тому всі, хто мав родичів у Гостомелі, від'ярмаркувавши, їхали в гості до рідні. І до нас приїжджали з села Озера. Накривали стіл для гостей і святкували. Бувало, що гості залишалися в нас ночувати. Тоді з клуні приносили пару кулів соломи, розстеляли її на підлозі, покривали рядном, і всі покотом лягали спати. А ранком знову продовжували святкувати…»

Новини