Неділя, 25 жовтня 2020 |

поділитися у соціальних мережах:

 

Шість років тому Олександр Старов, на блокпосту «Хрест», прийняв вогонь ворога на себе. Селищний голова Юрій Прилипко з представниками ГСР, батьками героя і громадськістю вшанували роковини пам’яті героя. Вже пройшло 6 літ і осеней, як загинув Олександр."Він віддав своє життя за те, щоб ми сьогодні могли жити, радуватися сонцю і робити добру справу - розбудовувати свою державу,- сказав на поминальних урочистостях очільник селища Юрій Прилипко,- Він був чудовою людиною, чудовим сином, чудовим батьком. Тому я вклоняюсь перед вами - батьки. Тяжко хоронити своїх синів. Це велике горе. Низький уклін вам за те, що ви виховали такого хлопця, який пішов добровільно захищати нашу країну. А всіх вас прошу пам’ятати про нього, нехай він вічно живе у наших серцях. Вічна йому пам’ять, Земля пухом. Слава Україні!".
Олександру виповнювався тільки 35-й рік, коли він з добровольцями Майдану у 2014 році пішов на фронт. Майданівці складали основу 25-о мотопіхотного батальйону територіальної оборони добровольців «Київська Русь». Тоді, в 2014 році,в підрозділу, як і в більшості добровольчих формувань не вистачало самого елементарного. Чимало бійців БТО «Київська Русь» на початку війни взяли до рук зброю часів Другої світової війни, і навіть Першої світової —в них було три легендарних кулемети «Максим». Але незважаючи на труднощі, в хлопців було найголовніше — непохитний бойовий дух і віра в перемогу, яка століттями надихала борців за незалежність України.
Позиція, яку зайняв підрозділ старшини Олександра Старова (позивний Старий) була на рубежі, котрий стане Рубіконом у російсько-українській війні — під Дебальцево. І блокпост, на якому тримав оборону Старов із хлопцями неспроста назвали «Хрестом», бо контролював важливу дорогу, якою хотіли заволодіти окупанти .
21 вересня 2014 року, ще до сходу сонця, на блокпост «Хрест» напали бойовики, перевдягнувшись в українську форму вони могли зайти далеко на позиції наших збройних сил. Та блокпост «Хрест» стояв на їхній дорозі, й старшина Старов прийняв вогонь ворога на себе, скомандувавши хлопцям відходити, сам прикривав їх відступ, доки осколок міни не влучив у героя… Указом Президента України від 26 лютого 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Олександр Старов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Сьогодні Олександр Старов поглядом із вічності оберігає ЗОШ №14, де навчався. І знову згадуються слова пісні:
А знаєте, ще стільки він не встиг,
І так хотів, щоб Україна розцвіла.
Він все зробив, себе він не зберіг,
І пам’ять про героїв в нас жива!
Мама героя, Раїса Старова згадує, як Сашко писав їй з фронту: «Яка гарна наша Україна, якби ти тільки знала, і я мушу її захищати…»

Новини