Понеділок, 21 вересня 2020 |

поділитися у соціальних мережах:

 

 

Паломники Гостомельської ОТГ — зібралися разом на маленькому Афоні, так ще називають монастирі в урочищі Кип'яче, бо там є святині з гори Афон. Частка ризи і поясу Богородиці, 24 часток мощей афонських старців та праведників Києво-Печерської лаври, зокрема цілителя Агапіта. А сам храм на честь Афонської Богородиці закладено на 12 каменях, привезених з другого земного уділу Пречистої. В згадуваному урочищі, в монастирських обителях, ніколи не припиняються молитви й читаються неусипні псалтирі. А ще з усіма паломниками діляться кришталевою чистотою і цілющою силою Божої благодаті святі джерела, біля котрих вірники християнської церкви отримують зцілення. Тут також діє чотири купальні: дві в жіночому монастирі, одна в чоловічому, що наповнюється з першоджерела, біля котрого було явлення ікони Казанської Богородиці й 110 років тому постав перший чоловічий Преображенський монастир, який діяв до 1931 року, незважаючи, що в 1921 році безбожники спалили церкву, й позбавили життя ігумена монастиря Костянтина Чоповського й двох причетників. На місці церкви тепер дерев’яний хрест, а ще кам’яний, де поховано останки новомучеників Христових. Від дерев'яного хреста, на місці спаленого в 1921 році храму, й почали збиратися перші подвижники, а серед них, ігуменя монастиря на честь Казанської Богородиці, Катерина, лікар за фахом. Господнім промислом вона стала лікувати душі. А на початку 2000 року, як згадувала вона: "Ми їздили до хреста електричкою взимку й шли по снігу до нього, і хоч в Києві багато церков і хрестів, але той хрест нам здавався дуже особливим, бо ми відчували, що саме від нього, в цих місцях оживе благодать Божа..." І ожила серед віковічного лісу й низки водойм з'явилися монастирські обителі й линуть молитви за спасіння світу й кожного з нас. Той, хто побував тут хоч раз, мріятиме повернутися знову, щоб відчути спокій і знайти мир в душі. Тут дуже мальовничо: серед вічнозелених сосон і високих вільх, озер, в яких  блакитно віддзеркалюється небо, і навіть чайки несподівано зринають серед лісу, нагадуючи про велику воду, що була тут колись, яку пам'ятають джерела й озерця й річка Ірша, що протікає тут. Адже все колись було водою й організм людини на 70 відсотків наповнює водне середовище. Четверте цілюще джерело з купальнею знаходиться в скиту на честь Силуана. Гостомельці вже давно полюбили ці місця, як своєрідний оберіг духовності, де вони набираються наснаги завдячуючи доброчинним поїздкам Юрія Прилипка ще з 2011 року. А 6 вересня тут побували не тільки вони, а й прихожани церков з сіл Горенка, Мощун, Озера, уже єдиної громади. І це дуже символічно, що вони мають можливість всі разом зібратися в місці Божої сили, про яку колись заявило цілюще джерело.

Паломницькі поїздки матимуть продовження, щоб скріплювати разом віру, надію, любов.

Новини