Вівторок, 7 липня 2020 |

поділитися у соціальних мережах:

 

Доки на полях визріває урожай, шкідники не дрімають. Нам усім добре відомs ворогb нашої городини, колорадські жуки, але є значно небезпечніші, картопляна міль. Уражені цим паразитом овочі, і не тільки картопля, а інші пасльонові, зокрема томати й баклажани, можуть зазнати ураження й повної харчової непридатності і  в час зберігання у наших коморах чи льохах. Тому цей матеріал буде корисний для всіх городників. Він про те, як відрізнити й перемогти непримітного, але дуже небезпечного шкідника.

   Вирощування картоплі – справа з нелегких. Бульбі загрожують понад 60 видів шкідників і переносників вірусів, та близько 80 видів хвороб. Від їх дії страждають надземні частини рослин та їх коріння, різко знижується врожайність, при великій численності шкідників може бути знищений весь урожай. Щоб отримувати стабільно високі врожаї та якісні плоди, господарствам варто проводити комплекс заходів, спрямованих на профілактику та боротьбу зі шкідниками картопляного бадилля та бульб.

На сьогодні, існує велика загроза проникнення та поширення карантинних організмів з насіннєвим та садивним матеріалами, які здатні завдати значної шкоди та збитків. Тому що поява таких організмів на новій території, де немає їх природних ворогів, призводить до  зниження культури земробства.

Варто звернути увагу на посадковий матеріал картоплі, який може бути носієм таких карантинних організмів, як картопляна міль, золотиста картопляна нематода, рак картоплі.

Картопляна міль (Phthorimaea operculella)

Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

 

Картопляна міль

Картопляна міль – карантинний шкідник, обмежено поширений переважно в областях південного степу України. Пошкоджує картоплю, особливо бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.

Картопляна міль розмножується у полі та сховищах. Характерна зовнішня ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями — скупчення екскрементів на поверхні. Гусениці розвиваються в середині бульб, пронизуючи їх ходами, такі бульби нагадують губку. В окремих бульбах може розвиватись більше 10 гусениць. Бульби картоплі, що сильно пошкоджені картопляною міллю стають непридатними для посадки та переробки.

 

Пошкоджені бульби картоплі гусеницями картопляної молі

Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. У картоплесховищах за температури 15 °С і вище розвиток шкідника продовжується на бульбах картоплі й у зимовий період. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками шкідник знову потрапляє у поле.

Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1 – 2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 – 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць.

Залежно від температурних умов через 3 – 15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, пророблюючи в них звивисті ходи, заповнені екскрементами. У середньому після 11 – 14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами у сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7 – 12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку нового покоління.

На півдні України картопляна міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні — жовтні.

 

Карантинні заходи.

Заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з районів, розповсюдження шкідника. Проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур'янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкодочинності, що охопили практично всю Степову частину України і Закарпаття, за допомогою феромонних пасток із другої половини липня до жовтня проводять обстеження пасльонових культур і передусім посадки картоплі.

 В районах, вільних від картопляної молі, обстеження пасльонових культур здійснюють вибірково в кінці серпня-початку вересня. Пастки розміщують по краю поля через кожні 100 м, бажано вздовж дороги (1 пастка на 5 га), прив’язуючи їх до дерев’яних кілочків, при цьому дно повинно знаходитися у горизонтальному положенні на висоті 40-50 см.

Агротехнічні заходи. Дотримуватися сівозмін, не допускати повторних посадок картоплі на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником. 

Необхідно систематично знищувати пасльонові бур'яни (дурман, паслін, нікандра та ін.). Декоративні пасльонові (нікандра фізалісовидна, дурман татіула) як резерватори картопляної молі заборонено вирощувати в зоні поширення шкідника. Полив зрошуваних ділянок потрібно здійснювати переважно дощуванням, що забезпечує часткову загибель гусениць, які відродилися, і не допускає оголення бульб. Регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового урожаю знаходилися під шаром грунту не менше 5 см. Збирати урожай в останні строки з початком пожовтіння бадилля, не допускаючи його висихання. Перед збиранням картоплі бадилля за 5-7 днів скосити. Викопану картоплю у той же день необхідно вивезти з поля, не залишаючи на ньому також непошкоджену та дрібну. Бадилля картоплі, а також післяжнивні рештки інших пасльонових культур спалюють, а поле дискують з наступною оранкою на глибину 20-25 см. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди картопляною міллю у лісосмуги, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселить посіви пасльонових.

Хімічні препарати

При появі метеликів на культурі до початку цвітіння використовують препарати:

  1. «Бітоксибацилін»— має кишковим впливом на комах, не викликає адаптації. Для приготування робочого розчину 100 мл препарату розводять у 10 л води. Обприскування кущів проводять у ранкові або вечірні години. Обробка кущів цим препаратом знищить личинки, знизить плодючість самок.
  2. «Дендробациліну»— застосовують для знищення гусениць у початковій і середній стадії розвитку. Готують розчин, що складається з 70-100 г інсектициду і 10 л води. Проводять дворазову обробку з інтервалом 7 днів. При необхідності через місяць обробку повторюють.
  3. «Лепідоцид»– мікробіологічний інсектицид, що використовується на всіх стадіях вегетації культури, включаючи період перед збором врожаю. Препарат не впливає на смакові характеристики картоплі, не накопичується в грунті. Для обприскування кущів 30-50 мл препарату розводять у 5 л води. Рослини обробляють двічі з інтервалом в 10 днів.

Також на початку літа використовують препарати «Арріво», «Децис», «Інта-ВИР», «Шерпа». Обробку повторюють через два тижні, чергуючи препарати.

Увага! Останню обробку хімікатами проводять не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю.

Народні засоби

Для боротьби з картопляною міллю застосовують народні засоби, які дозволяють скоротити чисельність паразитів на картопляних грядках.

  1. Склянка подрібненого полину і склянка деревної золи заливають 3 л окропу, настоюють 3-4 години. Настій проціджують і обприскують рослини, змочуючи і нижню сторону листя.
  2. В 5 л води розчиняють 250 г полину, 50-80 г лушпиння цибулі, 100 г натертого на терці господарського мила. Склад доводять до кипіння, витримують 2-3 години і обприскують культуру.
  3. Листя і стебла чистотілу в кількості 1 кг кип’ятять 7-10 хв. у 5 л води, потім охолоджують. Для обприскування суміш додатково розбавляють ще 5 л води.

 

Новини