Вівторок, 21 січня 2020 |

поділитися у соціальних мережах:

 

 

Всім відомо, якого числа настає черговий Старий Новий рік – у ніч із 13 на 14 січня. А чи знаєте ви, чому Старий Новий рік так називається і звідки пішла така незвичайна традиція двічі відзначати одне і те ж саме свято?

Таке стилістично цікаве поняття і поєднання слів із протилежним значенням як «Старий Новий рік» виникло через розбіжність на 13 днів між двома календарями – Юліанським і Григоріанським. Рік-то новий, але за старим стилем – от і вийшов старий новий рік.

У 1918 році за радянських часів після впровадження нового літочислення в календарі раптом зник цілий шматок часу, і після 31 січня відразу настало 14 лютого! Старий Новий рік як свято налічує без малого ось уже 100 років. А приємна традиція зустрічати Старий Новий Рік за Юліанським календарем не застаріла завдяки тому, що православна церква досі відзначає його за старим стилем, тобто 14 січня.

Де ще відзначають Старий Новий рік

Попри те, що Старий Новий рік не є державним святом і офіційним вихідним днем, значна частина слов’янського населення у багатьох країнах продовжує давню і добру традицію святкування Старого Нового року.

Окрім України, Старий Новий рік активно святкують у багатьох пострадянських країнах: Росії, Білорусі, Молдавії, Грузії, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, Узбекистані, в країнах Балтії. Також ця традиція прижилася в ближньому і не дуже зарубіжжі: Сербії, Чорногорії, Македонії, Швейцарії, Абхазії, Румунії, Греції тощо.

Старий Новий рік: традиції та обряди

 

Наші пращури називали Старий Новий Рік Щедрим вечором. Ця назва пішла від головної традиційної страви, яку подавали на святковий стіл – щедрої куті. На відміну від різдвяної, така кутя на Старий Новий рік заправлялася не просто олією, а свинячим жиром або салом.

Рецепт приготування куті на Щедрий вечір був особливим. Кутю готували до світанку з крупи, принесеної з комори найстаршою жінкою в сім’ї. А глава сім’ї набирав воду з колодязя або ополонки. Кутю затирали з традиційними замовляннями і варили під особливим пильним наглядом. Така каша не повинна бути дрібною чи білою, а також розваритися і піти через край горщика – таку кутю викидали, щоб позбутися біди.

На святковий стіл готували вареники з сюрпризами, як своєрідне ворожіння на Старий Новий Рік. У начинку додавали цукор, монетку, ґудзик, перець та інші «сюрпризи». Залежно від отриманої начинки кожен член сім’ї очікував від нового року багатства, врожаю, здоров’я або ж біди. Головне – не зламати зуби від такого частування!

Народні прикмети на Старий Новий рік про погоду і врожай:

  • якщо на Старий Новий рік стоїть тепла погода – до дощового теплого літа;
  • світить сонце на Старий Новий рік – до врожаю фруктів і ягід;
  • на Старий Новий рік падає м’який сніг – до гарного врожаю;
  • якщо іній рясно вкриє дерева, можна чекати на врожай меду і зерна;
  • ожеледь – вродять плоди та овочі;
  • якщо в ніч на Старий Новий рік вітер із півдня – рік буде спекотним і благополучним, із заходу – до достатку молока і риби, зі сходу – до врожаю фруктів.

Старий Новий рік − народні прикмети про благополуччя

  • як зустрінеш Новий рік, так його і проживеш;
  • на Старий Новий рік слід вдягти новий одяг, щоб рік був вдалим;
  • якщо на Старий Новий рік стіл накритий багато, то і весь рік буде багатим і благополучним;
  • якщо ніч після Старого Нового року тиха і ясна, рік буде гарним для людей і для худоби;
  • якщо на Старий Новий рік яскраво світить сонце, весь рік буде вдалим;
  • з якого боку на Старий Новий рік небо більше вкрито хмарами, звідти щастя чекати;
  • не можна позичати під Новий рік, щоб весь рік не ходити в боргах;
  • яким буде перший день на Старий Новий рік, таким буде і весь рік;
  • що загадати на Старий Новий рік – все збудеться, а що збудеться – не минеться;
  • якщо першим на Старий Новий рік у дім ступить чоловік, весь рік буде благополучним; погана прикмета, якщо першою в хату зайде жінка, стара, вдова, хвора людина або каліка.

 

Новини