Понеділок, 16 грудня 2019 |

поділитися у соціальних мережах:

 

 

Законопроєкт щодо обігу земель сільськогосподарського призначення прийнято у першому читанні. 3 листопада Верховна Рада  України ухвалила за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»,  №2178-10 від 10.10.2019 р.

Законопроєкт розроблений з метою формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України.

У жовтні 2001 року Верховна Рада України ухвалила Земельний кодекс України, яким, відповідно до Конституції України, були закріплені гарантії набуття та реалізації права власності на землю. Водночас, було запроваджено заборону відчуження земель окремих видів земель сільськогосподарського призначення. Передбачалося, що це буде тимчасовий акт, який дозволить підготувати відповідну законодавчу базу для формування повноцінного ринку земель. Натомість, Верховна Рада України кілька разів продовжувала термін дії заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення.

В результаті продовжує діяти мораторій (заборона на відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення), який обмежує права власників земельних ділянок, закріплені частиною першою статті 90 Земельного кодексу України та статтею 41 Конституції України, у власності яких на сьогодні знаходиться 30,7 млн. га сільськогосподарських угідь (74 % від площі цих угідь по Україні), в тому числі 27,1 млн. га ріллі (83,5 % від площі ріллі по Україні).

Наприкінці 2018 року мораторій був продовжений до 1 січня 2020 року.  Тривала відсутність вільного обігу земель має негативні наслідки:

  • тіньове використання земель, корупція у земельній сфері;
  • відсутність конкуренції та заниження ціни орендної плати за землю;
  • недоотримання надходжень в місцеві бюджети;
  • відсутність іпотечного кредитування під заставу земель тощо.

Зважаючи на існуючу гостру соціальну, економічну та правову необхідність відкриття скасування заборони на відчуження землі сільськогосподарського призначення, а також наявність достатніх базових технічних передумов для функціонування в Україні цивілізованого обігу земель, прийняття відповідного Закону є актуальним та доцільним.

Положеннями Проекту Закону №2178-10 визначаються особливості правового регулювання обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення на основі ринкових механізмів переходу прав на земельні ділянки:

  • з 01.10.2020 скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності;
  • визначається суб’єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року;
  • встановлюється правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається набуття юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Вказані вимоги не розповсюджуються на випадки набуття у власність земельних ділянок їх орендарями, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, якщо з часу державної реєстрації юридичної особи - набувача права власності пройшло не менше 3 років, а також на випадки набуття у власність зазначеними особами земельних ділянок.
  • встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;
  • встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об'єднаної громади, 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;
  • забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;
  • передбачається обов’язок державного реєстратора вносити інформацію про ціну (вартість) речових прав, в тому числі прав користування, до Реєстру речових прав;
  • забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;
  • Закон України “Про санкції” доповнюється новим видом санкцій “заборона на набуття у власність земельних ділянок”. Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони України та затверджуються постановою Верховної Ради України. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

Асоціація міст України запрошує громади-члени до обговорення законопроекту з метою формування та подання до профільного Комітету парламенту пропозицій, які можуть бути враховані при підготовці проєкту до другого читання.

Пропозиції надсилайте анаітику АМУ з земельних питань Тетяні Медвецькій на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

  

Парламент схвалив у першому читанні законопроєкт, який спрощує проведення земельних торгів

14 листопада Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони"  (№2195 від 01.10.2019 р.)

Законопроектом пропонується принципово інший порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності. Зокрема, йдеться про запровадження продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них обов’язково через електронні аукціони в електронній торговій системі.

Детальний аналіз законопроєкту щодо  новацій для органів місцевого смаоврядування можна прочитати тут.

Асоціація міст України підтримує прийняття законопроекту №2195, оскільки він визначає абсолютно новий порядок проведення земельних торгів через електронну торгову систему, передбачає автоматизацію ряду процесів та забезпечує підвищення ефективності організації проведення земельних торгів у органах місцевого самоврядування.

АМУ надала пропозиції до законопроєкту щодо реформування системи управління земельними ресурсами

Асоціація міст України розглянула проєкт Закону України  «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №2194 від 1 жовтня 2019 рта надала парламентському Комітету з питань аграрної та земельної політики пропозиції до нього. Лист АМУ.

Повернення органам місцевого самоврядування повноважень щодо управління землями місцевих громад за межами населених пунктів, якого вони були позбавлені з 1 січня 2002 року із набранням чинності теперішньої редакції Земельного кодексу України, є дуже важливим завданням реформи місцевого самоврядування. Асоціація міст України погоджується з тим, що фактично, органи місцевого самоврядування зараз контролюють приблизно лише десяту частину неприватизованих земель. Обмеження «земельної» юрисдикції органів місцевого самоврядування тільки межами населених пунктів ускладнює розвиток громад, зменшує матеріальну основу місцевого самоврядування та перешкоджає залученню інвестицій.

Метою і основним завданням законопроєкту №2194 є реформування системи управління у сфері земельних відносин та зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення і бізнесу, а саме:

  • скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою;
  • запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування;
  • надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;
  • інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
  • запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю;
  • зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою;
  •  зменшення ризиків хабарництва та корупції і інше.

Розглянемо детальніше, що пропонується цим проєктом Закону:

  • Передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій)  до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.
  • Встановити на законодавчому рівні чіткий, організаційно простий та незатратний механізм порядку встановлення і фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, у тому числі об’єднаних.
  • Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності.
  • Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.
  • Відмовитися від існування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із передбаченням існування натомість центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних.
  • Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель: обласним державним адміністраціям (які в перспективі, після завершення реформи з децентралізації, будуть трансформовані у префектури); виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Водночас, враховуючи різний стан забезпеченості органів місцевого самоврядування фінансовими та кадровими ресурсами, пропонується встановити, що цих повноважень виконавчі органи місцевого самоврядування набувають у разі прийняття відповідною радою рішення про їх здійснення.
  • Закріпити за центральним органом виконавчої влади, що здійснює державний контроль за у сфері охорони навколишнього природного середовища, функцію контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.
  • Скасувати інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель.
  • Скасувати повноваження Верховної Ради України стосовно погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель, вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій.
  • На законодавчому рівні встановити правило, за яким зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок не впливає на особливий режим використання територій в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини.
  • Скасувати погодження із Кабінетом Міністрів України продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності іноземним юридичним особам.
  • Виключити із Земельного кодексу України норми, які обмежують можливість іноземців та іноземних юридичних осіб придбавати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
  • Встановити правило, за яким особливий охоронний статус земель, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини або об'єкти чи території природно-заповідного фонду, поширюються на землі будь-якого цільового призначення.
  • Запровадити перевірку документації із землеустрою та оцінки земель вимогам нормативно-правових актів державними органами за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися із контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою.
  • Запровадити добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою через можливість її рецензування сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше двох років, які не приймали участь у складанні цієї документації, а також експертними радами саморегулівних організацій у сфері землеустрою, у випадках, коли раніше передбачалася обов'язкова державна експертиза;
  • Запровадити правовий механізм попередження конфлікту інтересів для виконавців робіт із землеустрою;
  • Скасувати окрему процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру;
  • Скасувати окрему процедуру переднього погодження матеріалів місця розташування об'єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, адже вона лише повторює та дублює планувальні рішення щодо просторової композиції та параметрів забудови, котрі визначаються у містобудівній документації;
  • Вилучити зі складу усіх видів землевпорядної документації ті складові, що не розробляються інженером-землевпорядником особисто. В той же час, встановлюються деталізовані вимоги щодо змісту текстової та графічної частин будь-якої документації із землеустрою.
  • З метою уникнення зловживань при «постачанні межових знаків встановленого зразка», які мали місце у 2010 році, встановити загальне правило за яким спосіб закріплення меж між земельними ділянками під час здійснення землеустрою має визначатися за згодою власників цих земельних ділянок, а витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Межовими знаками (спорудами) визнаються будь-які природні та штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, канали, стіни, паркани, огорожі, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, буї, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній.
  • Забезпечити відхід від «паперової» технології складання документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель. Передбачено, що документація із землеустрою та технічна документація із оцінки земель має розроблятися виключно у електронному вигляді та засвідчуватися електронним цифровим підписом розробника.
  • Запровадити правові гарантії повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду, в тому числі гранично спрощується доступ громадян, органів влади, розробників документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, при безумовному додержанні законодавства про захист персональних даних.
  • Гарантувати розробникам документації із землеустрою право отримувати необхідні документи для проведення землеустрою, які знаходяться у замовника або і у третіх осіб, можливість користуватися відомостями державних, галузевих та відомчих кадастрів (реєстрів), право безперешкодного доступу до об’єктів землеустрою тощо.
  • На заміну державного нагляду у землеустрою та топографо-геодезичній діяльності, запровадити  обов'язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками та третіми особами за наслідки необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складання документації із землеустрою або виконанні топографо-геодезичних робіт.
  • Лібералізувати вимоги до професійної підготовка та кадрового забезпечення у сфері землеустрою шляхом розширення ролі саморегулівних організацій у питаннях професійної атестації.
  • Конкретизувати підстави для позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката, при чому підставою має бути факт завдання збитків, а не порушення формальних вимог.
  • Зняти обмеження щодо виключного фінансування деяких робіт із землеустрою або оцінки земель за рахунок Державного або місцевих бюджетів.
  • Для удосконалення законодавства про оцінку земель:

- економічну оцінку земель виключити зі складу землеоціночних робіт;

- уточнити склад суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель з метою ліквідації законодавчої колізії щодо реєстрації виконавців землеоціночних робіт у реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників, що була помилково запроваджена у 2015 році;

- надати статус публічної інформації технічній документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітам про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, а також у разі оцінки земельних ділянок для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів;

- запровадити моніторинг ринку земель на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із опублікуванням його результатів.

Також з метою підняття престижу професії працівників землевпорядної галузі та надання можливості оцінки найвищих професійних здібностей інженерів-землевпорядників та їх особливих заслуг перед державою, пропонується внести зміни до Закону України «Про державні нагороди України», запровадивши почесне звання у галузі землеустрою – «Заслужений землевпорядник України».

Асоціація міст України підтримує прийняття законопроєкту №2194, який  дозволить реформувати систему управління у сфері земельних відносин та зняти штучні обмеження в оформленні земель.

АМУ надала пропозиції до проєкту Закону №2194, які мають гармонійно доповнити його та дозволити оптимізувати штатні одиниці (відділи та структурні підрозділи на рівні міст та районів) Держгеокадастру:

  • доповнити законопроєкт наданням органам місцевого самоврядування повноважень із внесення відомостей про земельні ділянки (окрім адміністративно-територіальних одиниць, що вносяться державними реєстраторами на рівні обласних управлінь) до бази Державного земельного кадастру з відповідними внесенням змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та порядок його ведення;
  • надати повноваження органам місцевого самоврядування у формуванні та видачі самостійно витягів з технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель як в межах, так і за межами населених пунктів, де розповсюджуються повноваження такої ради з відповідними змінами до Закону України «Про оцінку земель», де ради і є замовниками такої документації.  

У разі прийняття цього законопроєкту з'явиться реальна можливість вирішити одну із важливих проблем у сфері управління земельними ресурсами – проблему надмірної централізації функцій управління землею.

 

 

 

Новини